Єдина людина, яка отримує користь від будівництва газопроводу "Північний потік – 2", – це президент Росії Володимир Путін, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" експерт Atlantic Council Андерс Аслунд, коментуючи зустріч Путіна і президента США Джо Байдена.
"Головне, що Байден і Путін поговорили один з одним і окреслили червоні лінії. Байден дуже добре вів процес. Наприклад, була домовленість, що Путін приїде на зустріч першим, щоб не було ситуації, коли Байдену довелося б чекати російського президента. Оскільки ми знаємо, що Путін зазвичай бешкетує і сильно спізнюється на зустрічі. Була домовленість, щоб не було спільної вечері або обіду чи інших непотрібних дружніх жестів. Просто ділова розмова між двома противниками", – зазначив співрозмовник.
Поганим знаком, на його думку, є те, що на зустрічі не стали обговорювати будівництво газопроводу "Північний потік – 2".
"Я нічого не побачив щодо "Північного потоку – 2". Це погано, на мою думку. Погано для України й усієї Європи. Цей газопровід підтримує корупцію у Євросоюзі. Єдина людина, яка отримує користь від "Північного потоку – 2", – Путін. Ми знаємо, що Держдеп США був проти будівництва і що Рада Безпеки у Вашингтоні не хотіла санкцій проти нього. Це різниця поглядів усередині адміністрації. Вважають, що відносини з Німеччиною, яка зацікавлена в будівництві трубопроводу, важливіші за тиск на РФ. Але це неправильна позиція", – сказав Аслунд.
Проте він вважає, що серйозної шкоди політиці США ця зустріч не завдала.
"Я був досить скептично налаштований щодо корисності зустрічі. Але не бачу серйозної шкоди від неї. Немає і прагматичних кроків уперед. Президенти домовилися, що буде дискусія про стратегічні справи, щодо кібербезпеки, про повернення американського посла в Москву. Це нормально. Треба тільки, щоб Росія припинила протидіяти цьому. Залишається велике питання, що буде з американським посольством. Раніше там працювало 1200 осіб, а зараз дозволили повернути з 1 серпня тільки 120 осіб і серед них 30 охоронців. Це маленьке практичне питання. Але головне, що Байден нічого не віддав Путіну і сказав багато важливого на своїй пресконференції", – підкреслив Аслунд.
Він зазначив, що Путін буде використовувати зустріч як аргумент для своєї внутрішньої політики.
"Для Путіна були важливими дві речі. Перша – що зустріч відбулася. Це дуже вагомо для його внутрішньої політики. Він показав, що він важлива людина у світі. Друга – слова Байдена про те, що Росія – велика держава. Це працюватиме на внутрішню політику у РФ. Шкоди від цього мало. Путін сказав, що в розмові обговорювали Україну в НАТО. У цьому немає нічого нового, він багато разів говорив, що вступ України в НАТО є неприйнятним для нього. Але добре, що Байден цього торкнувся. Він ясно дав зрозуміти, що підтримує територіальну цілісність і суверенітет України", – резюмував Аслунд.
Контекст
- 16 червня Байден у Женеві провів першу зустріч із Путіним як глава Білого дому. За підсумками зустрічі обидва лідери провели окремі пресконференції.
- Байден заявив, що обговорював із Путіним теми прав людини, територіальну цілісність і суверенітет України, кібербезпеку, гуманітарну ситуацію в Сирії, створення Іраном ядерної зброї, статус Арктики як мирного регіону. Він передав Путіну перелік із 16 критично важливих структур, які мають бути захищеними від кібератак.
- Російський лідер сказав, що країни домовилися повернути послів у столиці РФ і США.
- За підсумками зустрічі Путін назвав розмову з Байденом "дуже конструктивною" і результативною і заявив, що "промайнули зірниці довіри", а Байден визнав "гарною, позитивною" атмосферу зустрічі.
- Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу "Північний потік – 2", однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
- За даними ЗМІ, Держдеп США рекомендував ввести санкції проти "Північного потоку – 2" без будь-яких винятків для оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Байден і його помічники в Раді національної безпеки не погодилися з цим. Вони переконані, що такий крок призведе до погіршення відносин із головним союзником США – Німеччиною.