Україна ратифікує Римський статут, який є основою роботи Міжнародного кримінального суду, після завершення війни з Росією. Про це заявив міністр юстиції України Денис Малюська у коментарі "Радіо Свобода" 2 червня.
"Навколо Римського статуту довгий час була дивна комунікаційна кампанія, що нібито це "б'є по українських військових, по добровольцях", яких "почнуть заарештовувати за кордоном". Усе це – інформація недостовірна, неправдива. Частину такої інформаційної кампанії проводять ті, хто не розбирається насправді, що таке Римський статут, а частину – можливо, якимось чином росіяни", – сказав він.
Міністр також заявив, що негайна ратифікація Україною Римського статуту "практично нічого для нас не змінить із точки зору юрисдикції", тому відтермінування ратифікації цього документа не є критичним.
Контекст
- Україна не ратифікувала Римського статуту, однак 2015 року повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.
- МКС розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні у квітні 2014 року. 2016 року було опубліковано попередній звіт канцелярії Міжнародного кримінального суду у справі "Ситуація в Україні". У документі вказували, що "ситуація на території Криму та Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною та Російською Федерацією". Після оприлюднення звіту РФ заявила про бажання вийти з Римського статуту.
- Наприкінці 2020 року МКС дійшов висновку, що дії, які становлять воєнні злочини та злочини проти людяності, "були вчинені в контексті ситуації в Україні", і вирішив, що підстави для розслідування є, повідомила тодішня прокурорка МКС Фату Бенсуда.
- Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке відбулося наприкінці лютого 2022 року, прокурор МКС Карім Хан ініціював нове розслідування. Він заявив, що є достатні підстави вважати, що в Україні було скоєно як воєнні злочини, так і злочини проти людяності. Станом на сьогодні вже понад 40 країн звернулися до МКС із вимогою розслідувати злочини в Україні.