$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +4 Київ

Розслідування судом у Гаазі злочинів РФ в Україні розпочалося завдяки зверненню 42 країн – Мамедов

Розслідування судом у Гаазі злочинів РФ в Україні розпочалося завдяки зверненню 42 країн – Мамедов Мамедов: Ратифікація Римського статуту має важливий практичний сенс
Фото: Офіс Генерального прокурора / Facebook
Відкриття Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі розслідування про злочини Росії в Україні – не повністю українська заслуга, заявив колишній заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов в інтерв'ю ZN.UA, яке опублікували 8 квітня.

Про це заговорили після запитання, навіщо Україні ратифікувати Римський статут.

"Спочатку хотів би розвіяти ілюзії про те, що відкриття розслідування МКС по Україні – це українська заслуга. Або що в інших умовах це сталося б і без ратифікації Римського статуту (РС). Так, хоч органи влади України спільно з правозахисниками з 2016 року доклали величезних зусиль до налагодження роботи з офісом прокурора МКС та направлення доказів скоєних Росією тяжких злочинів (до них належать воєнні злочини, злочини проти людяності, злочини агресії та геноцид), важливо чесно визнати: відкриття розслідування щодо України стало можливим завдяки зверненню 42 країн – членів МКС", – відповів Мамедов.

За його словами, саме ратифікація Римського статуту дала можливість таким країнам "звернутися та уникнути додаткових процедур перед відкриттям розслідування".

"На жаль, звернення безпрецедентної кількості країн у МКС щодо ситуації в Україні стало можливим саме через новий етап агресії, розпочатої [президентом РФ Володимиром] Путіним та іншими членами вищого керівництва РФ 24 лютого. Без цих обставин якраз ратифікація Римського статуту була однією з ключових умов подальшого прогресу у справі", – пояснив Мамедов.

Ексзаступник генпрокурора вважає, що "навіть тепер ратифікація Римського статуту має важливий практичний сенс".

"Зараз Міжнародний кримінальний суд має права, а Україна – тільки обов'язки і жодного впливу на процеси. Коли Верховна Рада ратифікує статут, а Україна стане членом асамблеї країн – учасниць МКС, це дасть і нашій країні можливість здобути права [...] пропонувати кандидатури суддів, прокурорів, голосувати за їхнє призначення, вплив на бюджет організації, розподіл коштів", – наголосив він.

Також Мамедов зазначив, що ратифікація Римського статуту – "важливий крок для популяризації міжнародного кримінального права і самого МКС та їхньої ролі для всього світу у запобіганні безкарності за міжнародні злочини й у побудові миру".

"Ратифікуючи цей документ, Україна продемонструє відданість міжнародному праву, готовність вирішувати будь-які міжнародні або територіальні спори мирним правовим шляхом. Такий крок із нашого боку – це внесок у загальну справу всієї цивілізованої спільноти із запобігання таким страшним збройним конфліктам у майбутньому, попередження потенційних злочинців і диктаторів", – сказав він.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити цього, оскільки не є державою учасницею Римського статуту МКС, але 3 березня повідомив про початок розслідування.

Окрім МКС, вторгнення Росії в Україну 24 лютого та пов'язані із цим злочини розглядають ще у двох міжнародних судах.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice), висунувши вимогу притягнути Росію до відповідальності за "спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". 7–8 березня у суді відбулися перші слухання за позовом України проти РФ у справі про звинувачення у геноциді. Росія відмовилася від участі в них.

Окрім того, 28 лютого Україна звернулася до Європейського суду з прав людини, висунувши вимогу, серед іншого, як попередні заходи "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади і бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Пізніше суд поширив ці заходи на всі запити щодо цього приватних осіб – зокрема, як пояснювала Верховна Рада, усі майбутні скарги проти РФ. Також суд висунув вимогу до РФ у наданні безпечного проходу і гуманітарної допомоги для мирних громадян.