Спікерка Сейму Литви припустила, що агресія РФ може прискорити вступ України до НАТО
Ніхто не може скасувати суверенне право України вільно обирати альянси й оборонний союз, зазначила Чміліте-Нільсен
Фото: Viktorija Čmilytė-Nielsen / Facebook
Російська агресія може прискорити процес вступу України до Північноатлантичного альянсу. Таку думку в інтерв'ю ТСН, опублікованому 7 лютого, висловила спікерка Сейму Литви Вікторія Чміліте-Нільсен.
Журналістка запитала Чміліте-Нільсен, чи бачить вона Україну членом ЄС і НАТО.
Спікерка Сейму Литви відповіла, що "ніхто не може скасувати суверенне право України вільно обирати альянси, оборонний союз, частиною якого вона хотіла б бути, включаючи НАТО".
Обіцянка НАТО на Бухарестському саміті 2008 року, що Україна і Грузія стануть членами Альянсу, залишається чинною, додала Чміліте-Нільсен.
"Членство в НАТО, звісно, залежить від багатьох обставин. Але я також не можу виключити, що шлях, який обрала Російська Федерація, її агресивні кроки в середньостроковій перспективі можуть мати зворотний бажанням Російської Федерації ефект, що це прискорить процес членства України або інших країн, як у випадку Швеції та Фінляндії", – зауважила вона.
У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України та Грузії уповноважено міністрів закордонних справ країн – членів Альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначено в документі.
Контекст
- Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
- 7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
- У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
- 17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" й відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР.
- 10-го, 12-го і 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що від США і НАТО не надійшло жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і наголосив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
- У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США занепокоєні через переміщення російських військ на навчання до Білорусі.
- 26 січня США і НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.
- 2 лютого текст відповіді США і НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати й Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей у НАТО.