Із кандидатурою прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду наступного генерального секретаря НАТО згодні всі 32 країни – учасниці оборонного блоку. Про це 20 червня пише Politico.
За даними видання, сьогодні його підтримали Угорщина і Словаччина. Окрім того, згоду із призначенням Рютте підтвердила Румунія, а румунський президент Клаус Йоганніс зняв свою кандидатуру на пост глави НАТО – на засіданні вищої ради національної оборони Йоганніс заявив, що повідомив союзників по НАТО про зняття своєї кандидатури.
Автори статті зазначають, що Рютте очолить НАТО у критичний момент. Його нова робота розпочнеться 2 жовтня, трохи більше ніж за місяць до виборів у США, які визначать долю військового Альянсу, котрий "був для Східної Європи найуспішнішим стримувальним чинником проти агресії Росії в Україні".
Контекст
- Із жовтня 2014 року пост генсека НАТО обіймає Єнс Столтенберг. Його повноваження мали закінчитися у вересні 2022 року. Після цього Столтенберг мав намір очолити Центробанк Норвегії. Строк повноважень Столтенберга продовжили в березні, невдовзі після вторгнення Росії в Україну, на рік, до 30 вересня 2023 року. Улітку стало відомо, що Столтенберг залишиться на посаді генсека НАТО ще на рік.
- 17 лютого ЗМІ написали, що дедалі більше з'являється ознак того, що Рютте стане новим генсеком НАТО. Рішення мають ухвалити до червня. Як вказала Welt am Sonntag, кандидатуру Рютте давно підтримують у Вашингтоні, Лондоні, Парижі й Берліні, водночас лише Угорщина відкрито висловлює свої сумніви. Про підтримку кандидатури Рютте на пост генсека НАТО вже заявила 21 держава – член Альянсу й після Мюнхенської конференції з безпеки до них, імовірно, додасться ще кілька, зазначила Welt am Sonntag.
- 22 лютого Politico написало, що президент США Джо Байден підтримує кандидатуру Рютте на пост нового генсека НАТО. 18 червня Столтенберг заявив, що в Рютте на це найбільше шансів.