За даними видання, сьогодні його підтримали Угорщина і Словаччина. Окрім того, згоду із призначенням Рютте підтвердила Румунія, а румунський президент Клаус Йоганніс зняв свою кандидатуру на пост глави НАТО – на засіданні вищої ради національної оборони Йоганніс заявив, що повідомив союзників по НАТО про зняття своєї кандидатури.
Автори статті зазначають, що Рютте очолить НАТО у критичний момент. Його нова робота розпочнеться 2 жовтня, трохи більше ніж за місяць до виборів у США, які визначать долю військового Альянсу, котрий "був для Східної Європи найуспішнішим стримувальним чинником проти агресії Росії в Україні".
Контекст
Із жовтня 2014 року пост генсека НАТО обіймає Єнс Столтенберг. Його повноваження мали закінчитися у вересні 2022 року. Після цього Столтенберг мав намір очолити Центробанк Норвегії. Строк повноважень Столтенберга продовжили в березні, невдовзі після вторгнення Росії в Україну, на рік, до 30 вересня 2023 року. Улітку стало відомо, що Столтенберг залишиться на посаді генсека НАТО ще на рік.
17 лютого ЗМІ написали, що дедалі більше з'являється ознак того, що Рютте стане новим генсеком НАТО. Рішення мають ухвалити до червня. Як вказала Welt am Sonntag, кандидатуру Рютте давно підтримують у Вашингтоні, Лондоні, Парижі й Берліні, водночас лише Угорщина відкрито висловлює свої сумніви. Про підтримку кандидатури Рютте на пост генсека НАТО вже заявила 21 держава – член Альянсу й після Мюнхенської конференції з безпеки до них, імовірно, додасться ще кілька, зазначила Welt am Sonntag.
22 лютого Politico написало, що президент США Джо Байден підтримує кандидатуру Рютте на пост нового генсека НАТО. 18 червня Столтенберг заявив, що в Рютте на це найбільше шансів.
+19 Київ
