Президент Словаччини Петер Пеллегріні 6 грудня у програмі "Суботні діалоги" на STVR висловився проти використання заморожених активів країни-агресора Росії для військової допомоги Україні.
Водночас він закликав "прискорити й підтримати дії США, щоб вони якомога швидше сіли за стіл переговорів із [нелегітимним президентом РФ] Володимиром Путіним і поклали край цій війні".
"Тому що я вважаю, що якщо ми будемо передавати в Україну ще десятки чи сотні мільярдів тільки для того, щоб придбати їм зброю і військове спорядження, ми лише продовжимо конфлікт, який має руйнівні наслідки для України", – сказав він.
На думку Пеллегріні, такі великі кошти мають витрачати хіба що на повоєнну відбудову України, зокрема енергетичну. Він наголосив, що це буде краще й ефективніше для українців, "ніж продовжувати воєнні дії за допомогою таких величезних вливань".
"Адже сьогодні всім очевидно, що Україна, з огляду на величезну армію і завзятість російської армії, просто не здатна виграти цю війну і витіснити її зі своєї території", – заявив словацький президент.
21 листопада держсекретар міністерства оборони Словаччини Ігор Меліхер говорив, що для Словаччини було б краще, якби Україна була в межах кордонів, які вона мала до 2014 року, але повністю під російським впливом.
Контекст
- 10 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. У ЗМІ пояснювали, що пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації.
- У жовтні прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
- 7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
- 8 листопада прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає використання заморожених активів для оборони України.
- 15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
- 3 грудня у Брюсселі Єврокомісія знову обговорила запропоновану "репараційну позику" для України на €165 млрд, сформовану коштом заморожених російських державних активів. Ця ініціатива вже викликала спротив Бельгії, яка вважає, що її позиції знову не врахували.