"У Берліні вирішили, що краще не дратувати росіян". Мельник озвучив причину провалу "Мінська" й нормандського формату
6 квітня 2023, 19.40
Основною причиною провалу Мінських угод і нормандського формату, які мали урегулювати ситуацію на Донбасі, стало небажання Німеччини жорстко вимагати від Москви виконання умов угоди. Про це заявив експосол України в Німеччині, а нині заступник глави МЗС Андрій Мельник в інтерв'ю "РБК-Україна" 6 квітня.
"Чому провалився "Мінськ"? Чому зазнав краху нормандський формат? Причин було багато, але одна з головних, на моє переконання, полягала в тому, що Німеччина так і не спромоглася стати, за словами [колишнього канцлера Німеччини Отто фон] Бісмарка, "чесним маклером", – вважає експосол.
На його думку, інтереси нейтрального посередника надто перемішалися з власними егоїстичними інтересами, які врешті-решт вийшли на перший план з огляду на фундаментальний характер німецько-російських відносин.
"Замість того, щоб жорстко домагатися від Москви безумовної імплементації Мінських домовленостей, у Берліні вирішили за краще не дратувати росіян. Тож переговорний процес мав суто технологічний характер. Найпізніше з кінця 2015 року німці не могли не бачити, що [президент РФ Володимир] Путін не збирається нічого виконувати, що він просто-напросто затягував час, розпочавши на великій шахівниці паралельно нову гру в Сирії", – наголосив Мельник.
Він додав, що протягом весни – літа 2015 року росіяни реально перебували під жорстким пресингом з боку медіаторів, намагалися домовлятися, щось обіцяти.
"А потім, пам'ятаю, десь у вересні – жовтні чергова зустріч у Берліні на віллі "Борзіг" на рівні глав МЗС "Нормандської четвірки". Пригадується мені [міністр закордонних справ РФ Сергій] Лавров, який чи не вперше був такий щасливий, у доброму гуморі, радісно заявивши: "Хлопці, мені якраз подзвонив Джон Керрі (тодішній держсекретар США)", – після воєнної інтервенції росіян у Дамаску, давши зрозуміти: "Ну от і все, до свіданія, Росія знову у великій грі з Вашингтоном, а тут мені вже нічого робити", – сказав заступник глави МЗС.
Мельник зазначив, що тоді росіяни почали "вирулювати" з певної міжнародної ізоляції, в якій вони опинилися після спроби анексії Криму.
"Після того всі переговори N4 були, даруйте на слові, переливанням з пустого в порожнє. Тобто німці як посередники продовжували організовувати ледь не кожні два-три тижні переговори у різних форматах, готували десятки проєктів здебільшого дріб'язкових рішень. Але все це було вхолосту. Як влучно зауважив президент [України Володимир] Зеленський в інтерв'ю для газети FAZ, "нас водили як коней по арені цирку". Цей гучний провал посередницької місії ще матиме наслідки для ФРН", – підсумував він.
Контекст
- Відразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Переговори про врегулювання конфлікту вели в межах тристоронньої контактної групи, також відомої як Мінська група (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
- У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" та розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
- Домовленості виконали частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося.
- 24 лютого 2022 року Путін оголосив про відкрите повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.