"У Берліні вирішили, що краще не дратувати росіян". Мельник озвучив причину провалу "Мінська" й нормандського формату

Війна в Україні

Основною причиною провалу Мінських угод і нормандського формату, які мали урегулювати ситуацію на Донбасі, стало небажання Німеччини жорстко вимагати від Москви виконання умов угоди. Про це заявив експосол України в Німеччині, а нині заступник глави МЗС Андрій Мельник в інтерв'ю "РБК-Україна" 6 квітня.

"Чому провалився "Мінськ"? Чому зазнав краху нормандський формат? Причин було багато, але одна з головних, на моє переконання, полягала в тому, що Німеччина так і не спромоглася стати, за словами [колишнього канцлера Німеччини Отто фон] Бісмарка, "чесним маклером", – вважає експосол.

На його думку, інтереси нейтрального посередника надто перемішалися з власними егоїстичними інтересами, які врешті-решт вийшли на перший план з огляду на фундаментальний характер німецько-російських відносин.

"Замість того, щоб жорстко домагатися від Москви безумовної імплементації Мінських домовленостей, у Берліні вирішили за краще не дратувати росіян. Тож переговорний процес мав суто технологічний характер. Найпізніше з кінця 2015 року німці не могли не бачити, що [президент РФ Володимир] Путін не збирається нічого виконувати, що він просто-напросто затягував час, розпочавши на великій шахівниці паралельно нову гру в Сирії", – наголосив Мельник.

Він додав, що протягом весни – літа 2015 року росіяни реально перебували під жорстким пресингом з боку медіаторів, намагалися домовлятися, щось обіцяти.

"А потім, пам'ятаю, десь у вересні – жовтні чергова зустріч у Берліні на віллі "Борзіг" на рівні глав МЗС "Нормандської четвірки". Пригадується мені [міністр закордонних справ РФ Сергій] Лавров, який чи не вперше був такий щасливий, у доброму гуморі, радісно заявивши: "Хлопці, мені якраз подзвонив Джон Керрі (тодішній держсекретар США)", – після воєнної інтервенції росіян у Дамаску, давши зрозуміти: "Ну от і все, до свіданія, Росія знову у великій грі з Вашингтоном, а тут мені вже нічого робити", – сказав заступник глави МЗС.

Мельник зазначив, що тоді росіяни почали "вирулювати" з певної міжнародної ізоляції, в якій вони опинилися після спроби анексії Криму.

"Після того всі переговори N4 були, даруйте на слові, переливанням з пустого в порожнє. Тобто німці як посередники продовжували організовувати ледь не кожні два-три тижні переговори у різних форматах, готували десятки проєктів здебільшого дріб'язкових рішень. Але все це було вхолосту. Як влучно зауважив президент [України Володимир] Зеленський в інтерв'ю для газети FAZ, "нас водили як коней по арені цирку". Цей гучний провал посередницької місії ще матиме наслідки для ФРН", – підсумував він.

Контекст

Відразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Переговори про врегулювання конфлікту вели в межах тристоронньої контактної групи, також відомої як Мінська група (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" та розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
Домовленості виконали частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося.
24 лютого 2022 року Путін оголосив про відкрите повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.