Білоруського політв'язня Степана Латипова, який намагався накласти на себе руки в залі суду, скерували на судово-психіатричну експертизу. Про це повідомляє 10 червня правозахисний центр "Весна".
Суд у його справі поновили сьогодні. Зазначають, що в зал пустили всього 15 осіб через "несприятливу епідеміологічну ситуацію". Латипов був у скляній клітці.
"У нього синя шия, на якій видно великий шрам. Із ним всередині троє людей супроводу у бронежилетах, до яких він прикутий наручниками обома руками", – ідеться в повідомленні центру.
Політв'язень заявив у суді, що матеріали його справи вилучили в нього у слідчому ізоляторі. Він подав прохання про ознайомлення зі справою, але йому відмовили, оскільки він з нею "вже ознайомлений".
Суддя Олександр Волк порушив питання про скерування Латипова на стаціонарну судово-психіатричну експертизу. Прокурорка підтримала пропозицію судді, а адвокатка сказала, що не бачить потреби в ній, оскільки таку експертизу вже проводили на стадії попереднього слідства.
Сам Латипов на засіданні підкреслив, що всі його дії пов'язані не з неадекватністю, а "зі співробітниками ГУБОЗ".
У підсумку суддя вирішив скерувати підсудного на експертизу. Процес продовжать після обстеження.
40-річний Латипов – арборист (фахівець зобслуговуваннядерев) і промисловий альпініст, його батьки – біологи, зазначило "Радыё Свабода". За даними ЗМІ, таких фахівців у Білорусі – приблизно 50. Латипова обвинувачують у шахрайстві в особливо великому розмірі (він нібито брав замовлення для своєї фірми із хімічного оброблення борщівника дорогим засобом, але використовував дешевий і несертифікований), грубому порушенні порядку та опорі міліціонеру.
Латипова затримали 15 вересня 2020 року. Як повідомило "Настоящее время", це сталося, коли він намагався захистити від невідомих у цивільному мурал із зображенням музиканта Віктора Цоя в одному із дворів білоруської столиці (двір із муралом жителі назвали "Площею змін").
1 червня на засіданні суду Латипов розповів про погрози силовиків порушити кримінальні справи проти його рідних і сусідів, якщо він не визнає провини, і встромив собі в горло, імовірно, ручку. Його відвезли із суду непритомного і прооперували. Уже 3 червня його родичі повідомили ЗМІ, що Латипова немає в лікарні і його, імовірно, перевезли назад у СІЗО.
Контекст
- 9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Затримували й дітей. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
- Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
- 16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.
- Міністри закордонних справ країн "Великої сімки" (Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії) за підсумками саміту в Лондоні 3–5 травня закликали провести в Білорусі нові вибори.
- Переслідування опозиції у країні тривають досі, за інформацією правозахисників, людей регулярно затримують і заводять політично мотивовані кримінальні справи, незважаючи на те, що масових акцій протесту не було вже протягом кількох місяців. Станом на 10 червня в Білорусі політичними в'язнями визнали 477 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна".