Білоруського активіста, який намагався перерізати собі горло, скерували на психіатричну експертизу

Світ

Білоруського політв'язня Степана Латипова, який намагався накласти на себе руки в залі суду, скерували на судово-психіатричну експертизу. Про це повідомляє 10 червня правозахисний центр "Весна".

Суд у його справі поновили сьогодні. Зазначають, що в зал пустили всього 15 осіб через "несприятливу епідеміологічну ситуацію". Латипов був у скляній клітці.

"У нього синя шия, на якій видно великий шрам. Із ним всередині троє людей супроводу у бронежилетах, до яких він прикутий наручниками обома руками", – ідеться в повідомленні центру.

Політв'язень заявив у суді, що матеріали його справи вилучили в нього у слідчому ізоляторі. Він подав прохання про ознайомлення зі справою, але йому відмовили, оскільки він з нею "вже ознайомлений".

Суддя Олександр Волк порушив питання про скерування Латипова на стаціонарну судово-психіатричну експертизу. Прокурорка підтримала пропозицію судді, а адвокатка сказала, що не бачить потреби в ній, оскільки таку експертизу вже проводили на стадії попереднього слідства.

Сам Латипов на засіданні підкреслив, що всі його дії пов'язані не з неадекватністю, а "зі співробітниками ГУБОЗ".

У підсумку суддя вирішив скерувати підсудного на експертизу. Процес продовжать після обстеження.

40-річний Латипов – арборист (фахівець зобслуговуваннядерев) і промисловий альпініст, його батьки – біологи, зазначило "Радыё Свабода". За даними ЗМІ, таких фахівців у Білорусі – приблизно 50. Латипова обвинувачують у шахрайстві в особливо великому розмірі (він нібито брав замовлення для своєї фірми із хімічного оброблення борщівника дорогим засобом, але використовував дешевий і несертифікований), грубому порушенні порядку та опорі міліціонеру.

Латипова затримали 15 вересня 2020 року. Як повідомило "Настоящее время", це сталося, коли він намагався захистити від невідомих у цивільному мурал із зображенням музиканта Віктора Цоя в одному із дворів білоруської столиці (двір із муралом жителі назвали "Площею змін").

1 червня на засіданні суду Латипов розповів про погрози силовиків порушити кримінальні справи проти його рідних і сусідів, якщо він не визнає провини, і встромив собі в горло, імовірно, ручку. Його відвезли із суду непритомного і прооперували. Уже 3 червня його родичі повідомили ЗМІ, що Латипова немає в лікарні і його, імовірно, перевезли назад у СІЗО.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Затримували й дітей. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.
Міністри закордонних справ країн "Великої сімки" (Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії) за підсумками саміту в Лондоні 3–5 травня закликали провести в Білорусі нові вибори.
Переслідування опозиції у країні тривають досі, за інформацією правозахисників, людей регулярно затримують і заводять політично мотивовані кримінальні справи, незважаючи на те, що масових акцій протесту не було вже протягом кількох місяців. Станом на 10 червня в Білорусі політичними в'язнями визнали 477 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна".