Держсекретар США Ентоні Блінкен 17 серпня вирушив в Ізраїль, щоб обговорити питання припинення вогню на Близькому Сході. Про це йдеться у релізі, оприлюдненому на сайті Держдепу 16 серпня.
Блінкен спільно із представниками Єгипту й Катару продовжать інтенсивні дипломатичні зусилля щодо укладення угоди про припинення вогню в секторі Гази, а також звільнення заручників і затриманих, щоб створити умови для ширшого регіонального розподілу гуманітарної допомоги в Газі.
"Блінкен зробить особливий акцент на потребі для всіх сторін у регіоні уникати ескалації або будь-яких інших дій, які можуть підірвати можливість укладення угоди", – ідеться в заяві.
The Times of Israel написала, що ця поїздка на Близький Схід для Блінкена є дев'ятою після масованого ракетного обстрілу південних і центральних районів Ізраїлю, який здійснили бойовики ХАМАС 7 жовтня 2023 року. У неділю держсекретар планував зустрітися з лідерами ізраїльської держави, зокрема із прем'єр-міністром Біньяміном Нетаньяху.
Як повідомила газета, ізраїльські дипломати проведуть подальші переговори в Каїрі, робочі групи залишаються в Досі, де зараз відбуваються переговори щодо врегулюванні ситуації в Газі.
Американська сторона планує завершити угоду до кінця наступного тижня, ідеться в матеріалі.
Контекст
- 7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАС здійснили масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників. Ізраїль у відповідь розпочав контртерористичну операцію, а потім наземну операцію в секторі Гази.
- Нетаньяху 5 травня 2024 року заявив, що, попри всі спроби Ізраїлю дійти згоди про звільнення заручників, ХАМАС висуває неприйнятні умови, на які Ізраїль не може погодитися.
- 31 травня президент США Джо Байден оприлюднив план припинення вогню в Газі, який передбачає виведення всіх військ із палестинського ексклаву, поетапне звільнення всіх заручників, масове постачання гуманітарної допомоги, а після досягнення стійкого перемир'я – післявоєнне відновлення сектору. Згодом цей план підтримали країни G7, а 10 червня – і Радбез ООН.