Сили швидкого реагування НАТО приведено у підвищену боєготовність – ЗМІ 

Контекст

• Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
• 2014 року на саміті НАТО в Уельсі глави держав та урядів країн Альянсу вирішили створити Об'єднану оперативну групу підвищеної готовності як відповідь на зміну ситуації у сфері безпеки після анексії Криму Росією. До складу групи входить приблизно 6400 військовослужбовців США, Великої Британії, Польщі, Іспанії, Італії та інших країн – учасниць Північноатлантичного альянсу. Члени НАТО командують групою за принципом ротації, сьогодні групу очолює Туреччина, а 2023 року командування перейде до Німеччини.
• Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
• 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває приблизно 100 тис. російських військовослужбовців, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
• США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
• 10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг на це наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
• 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону 15 грудня російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США зазначено, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
• У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть перемовин із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі. Сполучені Штати планують відповісти на "гарантії безпеки", запропоновані РФ, цього тижня, писало Bloomberg із посиланням на високопосадовця адміністрації президента США.
• На думку Столтенберга, діалог НАТО з РФ має відбуватися у консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. У МЗС РФ заявили, що не мають наміру залучати до перемовин про "гарантії безпеки" Україну, проєкт яких передбачає відмову НАТО від приєднання країни до Альянсу.
• Президент РФ Володимир Путін повідомив 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь.
• У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію першочергово для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.