Сили швидкого реагування НАТО приведено у підвищену боєготовність – ЗМІ

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

2014 року на саміті НАТО в Уельсі глави держав та урядів країн Альянсу вирішили створити Об'єднану оперативну групу підвищеної готовності як відповідь на зміну ситуації у сфері безпеки після анексії Криму Росією. До складу групи входить приблизно 6400 військовослужбовців США, Великої Британії, Польщі, Іспанії, Італії та інших країн – учасниць Північноатлантичного альянсу. Члени НАТО командують групою за принципом ротації, сьогодні групу очолює Туреччина, а 2023 року командування перейде до Німеччини.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває приблизно 100 тис. російських військовослужбовців, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг на це наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону 15 грудня російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США зазначено, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть перемовин із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі. Сполучені Штати планують відповісти на "гарантії безпеки", запропоновані РФ, цього тижня, писало Bloomberg із посиланням на високопосадовця адміністрації президента США.

На думку Столтенберга, діалог НАТО з РФ має відбуватися у консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. У МЗС РФ заявили, що не мають наміру залучати до перемовин про "гарантії безпеки" Україну, проєкт яких передбачає відмову НАТО від приєднання країни до Альянсу.

Президент РФ Володимир Путін повідомив 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь.

У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію першочергово для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.