"Це наш порятунок". Гозман пояснив, чим Путін відрізняється від Сталіна
2 січня, 22.30
Від конфронтації із Заходом російську владу стримує те, що реальність розуміє оточення президента РФ Володимира Путіна, а не сам глава Кремля. Таку думку висловив 2 січня у ефірі телеканала "Україна 24" російський політик, президент руху "Союз правых сил" Леонід Гозман.
"Звичайно, ми можемо пишатися скільки завгодно, але навіть якщо сам Володимир Володимирович не розуміє реальності, її розуміють його міністри, найближчі співробітники. І вони розуміють, що зовсім розплюватися з Америкою можна, але тоді доведеться входити до складу Китаю як одна з його провінцій і далі жити спокійно. Але якщо ми хочемо якось жити більш-менш незалежно, відносини зі США нам потрібні", – сказав Гозман.
За словами російського політика, Путін відрізняється від радянського диктатора Йосипа Сталіна "не лише тим, що Сталін проливав більше крові, а й тим, що сталінська еліта і сам Сталін були зав'язані виключно на СРСР – вони жили тут, тут були дачі, жили діти тощо”.
"Путінська еліта – і, можливо, це наш порятунок – уся зав'язана на Захід, і цього вони не хочуть втрачати. Тому президент США – це саме та людина, яка може сказати президентові Росії: "Сюди лізти не можна, і, якщо ти так зробиш, ми вдаримо ось тут", – пояснив Гозман.
Він вважає, що проблема російської зовнішньої політики полягає не тільки в агресивності та "рівні адекватності", а й у тому, що в Москві "не дуже реально уявляють реальний світ".
"Їм чомусь здається, що вони можуть бути з Китаєм на рівних. А яке "на рівних"? Це союз вовка та зайчика. Тому коефіцієнт неадекватності потрібно вводити, коли ми намагаємося зрозуміти, чого вони хочуть. Завдання мінімум для Путіна, як мені здається, щоб Захід сказав: "Ну гаразд, дідько з тобою, роби в Україні що хочеш". Або м'якший варіант: "Що взяв – те взяв, то твоє, далі не лізь, а допомагати Україні звільнятися ми вже не будемо". Ось те, що треба йому отримати. Але він цього не отримає, тому що війна в Україні завдає шкоди безпеці США та Європи", – наголосив Гозман.
Контекст
- Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
- Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною та готує вторгнення до України.
- У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовцідо агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про начебто підготовку до військового нападу на Донбасі. США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
- 10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
- 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від прийняття до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що у 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися, заперечив Путіну Столтенберг.
- 29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
- 30 грудня Байден та Путін провели другу протягом місяця розмову. Під час бесіди, яка тривала приблизно 50 хвилин, глава Білого дому попередив Путіна, що США, їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі вторгнення РФ в Україну.
- За словами Байдена, у нього склалося враження, що Путін погодився з тим, що у січні відбудеться три раунди переговорів щодо вимог Росії та "не висловив незгоди ні з чим". "Я чітко дав зрозуміти президентові Путіну, що якщо він зробить ще якісь кроки і вторгнеться в Україну, ми введемо жорсткі санкції. Ми збільшимо нашу присутність у Європі з нашими союзниками по НАТО, і йому доведеться заплатити високу ціну", – наголосив Байден.