"Президент зараз бере на себе історичну, як він вважає, місію домогтися від Заходу важливих поступок, а потім його наступники вже на цьому досягнутому тріумфі можуть вибудовувати нові відносини із Заходом. [...] Він сказав своїм соратникам, що [президент США Джо] Байден не має наміру йти на суттєві поступки, тому тиск із боку Російської Федерації нарощуватимуть. До речі, з'явиться нова зона напруженості – це Прибалтика, країни Балтії", – сказав він.
Аналітик наголосив, що це не прогнози, а "те, що вони мають намір зробити".
"Його дратує існування країн Балтії незалежних. Пам'ятаєте, знаменита фраза [глави МЗС СРСР В'ячеслава] Молотова про Польщу: "Потворне породження Версальського договору". Це точно характеризує ставлення Путіна до країн Балтії, абсолютно точно – потворне породження розпаду Радянського Союзу, найбільша геополітична катастрофа ХХ століття", – пояснив Соловей.
На запитання журналіста про "Таллінн наш" він відповів, що глава Кремля хоче, щоб країни Балтії не були членами НАТО і "в них мають бути зобов'язальні договори з Росією, домогтися їхньої фінляндизації".
"Він (Путін. – "ГОРДОН") упевнений, що його послав сюди Всевишній (чи я вже не знаю хто), але в нього тут містичні абсолютно алюзії, – для того, щоб переграти історію, узяти реванш за зруйнування Радянського Союзу. Це його велика місія. І він для цього здобув владу. Це його переконання", – заявив Соловей.
За його словами, у цьому Путін переконав своє найближче оточення.
"У його оточенні зараз противників війни не залишилося. А 2014-го, 2015 року вони були навіть із-поміж військових. А тепер ні. Він їх запевнив, що він зможе, що зараз унікальний момент. Він помиляється, так, але саме собою це запевнення, а головне – ця самовпевненість, – вони надзвичайно небезпечні для світу і для нас, природно", – наголосив Соловей.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною та готує вторгнення до України.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про начебто підготовку до військового нападу на Донбасі. США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від прийняття до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що у 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися, заперечив Путіну Столтенберг.
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
30 грудня Байден та Путін провели другу протягом місяця розмову. Під час бесіди, яка тривала приблизно 50 хвилин, глава Білого дому попередив Путіна, що США, їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі вторгнення РФ в Україну.
За словами Байдена, у нього склалося враження, що Путін погодився з тим, що у січні відбудеться три раунди переговорів щодо вимог Росії та "не висловив незгоди ні з чим". "Я чітко дав зрозуміти президентові Путіну, що якщо він зробить ще якісь кроки і вторгнеться в Україну, ми введемо жорсткі санкції. Ми збільшимо нашу присутність у Європі з нашими союзниками по НАТО і йому доведеться заплатити високу ціну", – наголосив Байден.
0 Київ
