Про це вона заявила в інтерв'ю "Радіо Свобода", яке вийшло 1 січня.
"Я багато чого, звичайно, не можу розкрити. Але кожна країна може мати свій двосторонній порядок денний. І, безумовно, США мають такий порядок денний із Росією. Однак іще раз повторю: ми впевнені в тому, що всі питання, які стосуються як України, так і європейської безпеки, питання, пов’язані з НАТО, обговорюють і будуть обговорювати разом із нами", – сказала вона, відповідаючи на запитання про консультації щодо вимог РФ про "гарантії безпеки", які відбудуться у середині січня.
Журналістка Інна Кузнєцова заперечила, що у США, зокрема у Білому домі, є "прихильники компромісів" у цьому питанні.
Маркарова відповіла, що у США розуміють: боротьба України за свою незалежність – це, зокрема, боротьба за її цивілізаційний вибір бути демократичною країною.
"Тому будь-які компроміси з автократичним режимом не приведуть, якщо говорити, що це компроміс, до досягнення миру. Не може бути компромісу з агресором для досягнення миру. Тому, чесно кажучи, ми слова "компроміс" ніколи в перемовинах не чули", – наголосила вона.
Контекст
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною та готує вторгнення до України.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про начебто підготовку до військового нападу на Донбасі. США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від прийняття до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що у 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися, заперечив Путіну Столтенберг.
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
30 грудня Байден та Путін провели другу протягом місяця розмову. Під час бесіди, яка тривала приблизно 50 хвилин, глава Білого дому попередив Путіна, що США, їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі вторгнення РФ в Україну.
За словами Байдена, у нього склалося враження, що Путін погодився з тим, що у січні відбудеться три раунди переговорів щодо вимог Росії та "не висловив незгоди ні з чим".
+7 Київ
