-1 Київ
Неможливо прогнозувати, коли завершиться війна. А відповідно, розпочнеться відновлення країни. Знаменитий план Маршалла, який дозволив відновити Європу, почали впроваджувати лише через три роки після завершення Другої світової. Державам Європи знадобилося від 10 до 20 років, щоб повністю оговтатися від війни й досягти гідного рівня життя для населення. Але в Україні будуть принципово інші умови. І тому будівельним компаніям варто повертатися до роботи вже найближчим часом. І ось чому!
Зараз під час екстрених і стабілізаційних відключень світла, а також знищення житлових будинків та інфраструктури навряд багато хто плануватиме активну девелоперську діяльність.
Більшість забудовників суттєво сповільнили або навіть заморозили будівництво. Загалом по країні добудовуються лише окремі об'єкти з високим рівнем готовності.
Але такий напівзаморожений стан є навіть більш руйнівним для галузі, аніж пряма матеріальна шкода. Щоб повернутися до повноцінної діяльності, девелоперам і забудовникам доведеться навчитися приймати виклики війни та працювати в нових реаліях. І я свідомо не пишу "після війни". Бо цього "після" може не бути ще багато років. Тому варто оцінити, що є в активі, а що в пасиві в будівельній галузі.
Потреба, але не попит
Сьогодні на ринку нерухомості є суттєва потреба в житлі. У західних регіонах – Закарпатській, Чернівецькій, Львівській, Івано-Франківській та в їхніх "сусідах", – тому що російські ракети після перших місяців війни стали там скоріше винятком, аніж правилом, і ця відносна безпека спонукала багатьох українців шукати притулку від жахів вторгнення саме біля Карпат. Як наслідок, ціни на вторинному ринку нерухомості на заході України зросли на чверть. У Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській і Запорізькій областях інша ситуація. Чи не кожного дня можна бачити у стрічках новин і в соцмережах новини про руйнування. Але, попри це, люди хочуть і повертаються додому. Простий приклад: після звільнення Херсона та зниження інтенсивності обстрілів Миколаївської області до регіону за лічені тижні повернулося приблизно 100 тис. жителів, із них до 70 тис. – до Миколаєва. Вочевидь, що потреба в житлі зростатиме і на звільнених територіях у перспективі, коли там буде відносно безпечно.
Але потреба – це не попит. Для будівництва нового житла потрібні ресурси. За деякими оцінками, наразі приблизно дві третини всіх девелоперських компаній в Україні стоять на межі банкрутства чи вже зробили за неї крок, не в змозі виконати свої зобов'язання перед інвесторами з тієї чи іншої причини. Очікувати, що українці раптом десь знайдуть гроші на нове житло, марно. Нацбанк у своїх обережних припущеннях прогнозує початок відновлення української економіки в середині 2024 року.
Рятівним кругом могла стати державна (або навіть міжнародна) іпотечна програма. На жаль, в умовах війни у скрутному фінансовому становищі опинилися мільйони українців і не один банк. Ризики того, що велика частина громадян не зможе гасити заборгованості за розстрочками чи іпотечними кредитами, занадто високі.
Криза не мине
Утім, чекати, доки криза мине, немає жодного сенсу. За найоптимістичнішими прогнозами останніх тижнів, війна триватиме щонайменше до середини – кінця 2023 року. І це якщо говорити тільки про активну фазу бойових дій. За цей час забудовники, що не зможуть адаптувати свою діяльність до цих умов, так чи інакше підуть із ринку.
До того ж потрібно адаптуватися до нових правових реалій. Закон №5091 "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" і закон №5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" лишає громади можливості впливати на розвиток власної території та не надають стабільності галузі. Навпаки, створюють на ринку умови, де кожен конкурент сам вибирає собі ступінь доброчесності конкуренції.
Проте дуже важливий внесок у свій майбутній "конкурентний капітал" девелопери й будівельники зроблять уже зараз, якщо повернуться до роботи. Бренд такої компанії матиме цінність сам собою. Звісно, я кажу про тих забудовників, які дотримуються законодавства, а не намагаються звести щось незрозуміле без документів і всупереч будівельним нормам і містобудівним умовам.
Ще одна можливість для тих, хто почне вже зараз – реальна участь у повоєнному відновленні. Перед Україною стоятиме ще один титанічний виклик – відновити й побудувати десятки міст. Коли, як не зараз, починати креслити нові вулиці Маріуполя, Волновахи й Сєвєродонецька?
Нестача ресурсів, закриті заводи, розірвані логістичні шляхи та брак кадрів водночас – складно вигадати складніші умови для будівельної галузі. Але лише продовження або поновлення роботи створить репутацію перспективного, досвідченого і надійного партнера, що буде потрібен і міжнародним фінансовим інститутам, і великому іноземному бізнесу, коли вони прийдуть в Україну за двозначними показниками росту.
Зараз це здається фантастикою, але тільки впевненість у своїх діях і майбутньому країни дозволить прискорити цей процес.
Джерело: "ГОРДОН"
