Рік будівельної анархії внаслідок позбавлення місцевих органів влади повноважень і функцій у сфері архітектурно-будівельного контролю для Одеси обернувся більш ніж сімома сотнями фактів "нахаббуду", пошкодженням десятків пам'ятників архітектури, незліченними порушеннями інтересів громади. А наслідки рішень від 18 березня 2020 року в масштабах усієї країни страшно навіть уявити.
29 березня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок проведення перевірок на об'єктах будівництва, процедуру оскарження рішень архітектурно-будівельного контролю та приймання об'єктів в експлуатацію. Загалом це крок у правильному напрямку, хоча документ передбачає подальшу дерегуляцію контролю забудовників, вводить сумнівний колегіальний механізм для визначення необхідності перевірки й навантажує співробітників контрольних органів додатковою бюрократією. Але про все по порядку.
Дуже важливо розуміти, що постанова уряду №303 – це не скасування так званої реформи системи державного архітектурно-будівельного контролю. У Кабміні вирішили, що Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) здійснюватиме свої колишні функції до завершення створення нової структури – Державної інспекції архітектури і містобудування (ДІАМ). Тому цілком імовірно, що невдовзі на нас чекають нові зміни в законодавстві та нормативно-правовому полі. До того ж характер ухвалених положень постанови Кабінету Міністрів України №303 від 29 березня 2021 року змушує засумніватися в добрих намірах авторів документа.
Без суду і слідства
Частину нових норм, із погляду замовників будівництва, напевно, можна віднести до позитивних змін. Наприклад, тепер рішення органів контролю над будівництвом, а це міські й обласні ДАБК, можна оскаржити без судових розглядів. Якщо забудовник вважає, що йому неправильно відмовили в реєстрації документів на об'єкт будівництва, незаконно не зареєстрували декларації про готовність об'єкта до експлуатації, анулювали або не видали дозволу або сертифіката, він має право звернутися зі скаргою в ДІАМ. Наразі орган іще не функціонує. Але з початком його штатної роботи це може спростити роботу будівельних компаній, яким раніше доводилося звертатися в окружні адміністративні суди.
Неозброєним оком видно, що тут закладено можливість для появи нових корупційних схем. Наприклад, недобросовісні забудовники можуть певним чином мотивувати посадових осіб ДІАМ скасовувати рішення місцевих ДАБК. Підкреслю: це не звинувачення, а застереження щодо ймовірних ризиків. Ідеологія ж норми радше правильна.
Розгляд скарги обов'язково проводитимуть у присутності замовника будівництва або його уповноваженої особи, і в разі її задоволення ДІАМ зобов'яже органи контролю знову розглянути пакет документів за заявкою, також ДІАМ може й відмовити в її задоволенні. Тобто цей процес істотно прискориться. Але водночас Кабінет Міністрів України залишив можливість звернення до суду в разі, якщо ДІАМ відмовила в задоволенні скарги.
На жаль, на цьому перелік умовно позитивних змін, мабуть, закінчився. Ціла низка інших новел однозначно призведе до того, що робота ДАБК буде складнішою, ніж раніше, якщо не сказати неможливою.
Наприклад, огляд об'єктів, які здають в експлуатацію, буде можливим тільки у виняткових випадках. Згідно з ухваленою постановою, огляд об'єктів категорій СС2 і СС3 проводять тільки в тому випадку, якщо їх віднесли до об'єктів високого ступеня ризиків або якщо в Реєстрі будівельної діяльності немає будь-яких відомостей щодо побудованого об'єкта.
Абсолютно незрозуміло, хто за такого підходу буде відповідатиме за НП на прийнятих об'єктах, у разі якщо недобросовісний забудовник припустився порушень під час будівництва такого об'єкта. Навіть більше, згідно з постановою, процес приймання об'єктів зводиться до зіставлення проєктної документації та матеріалів технічної інвентаризації. Що розширює можливості для зловживань недобросовісними забудовниками і нечистими на руку інвентаризаторами, а також знижує ймовірність запобігання органами ДАБК таким зловживанням.
Перевірки на підставі електронних списків
Досить радикальним нововведенням є використання Єдиної державної системи у сфері будівництва. Саме в ній формуватимуть списки будівельних об'єктів для проведення планових перевірок. Водночас постанова №303 визначає чіткий перелік аспектів, які може перевірити контрольний орган. Якщо ймовірного порушення у списку немає, контрольний орган не зможе його зафіксувати.
Наприклад, перевірки об'єктів на наявність дозвільних документів у цьому переліку немає. Перевіряти дотримання державних будівельних норм, окрім вимог пожежної безпеки та доступності будівель для маломобільних груп населення, теж не можна.
Водночас уряд, напевно, випадково, забув про необхідність перевірки дотримання інших будівельних норм, наприклад санітарних або техніки безпеки на об'єктах, що будують тощо, які, так само, як і протипожежні, передбачені спеціально для гарантування безпеки людських життів.
На перший погляд, цілком логічною виглядає норма, згідно з якою періодичність і обсяг планових перевірок визначають ступенем ризиків щодо конкретного об'єкта. І списки складатимуть за допомогою електронної системи. Однак на практиці це означає, що план перевірок формуватимуть без участі місцевої влади, на яку на місцях безпосередньо покладено відповідальність за запобігання порушенням містобудівного законодавства.
"Колективізація"
Описані вище проблеми, напевно, можна пояснити відсутністю в авторів ухваленої постанови практичного досвіду роботи у сфері архітектурно-будівельного контролю. Однак "нове слово" у вигляді комісій з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності – явне шкідництво.
Річ у тім, що раніше звернення і фізичних, і юридичних осіб розглядали головні фахівці інспекційних відділів місцевих органів державного архітектурно-будівельного контролю. Розглянувши звернення, вони на підставі направлення керівництва органу ДАБК проводили перевірку на об'єктах будівництва з наступним повідомленням заявника про її результати або готували обґрунтовану відповідь про відсутність підстав для її проведення.
Новий порядок передбачає колегіальне розгляд звернень у межах спеціально створеної керівництвом органу контролю комісії. Тепер після надходження звернення головні фахівці мають передати його на розгляд комісії, яка, зі свого боку, встановлює день і час для проведення колегіального засідання. І після цього під час розгляду звернень на комісії події можуть розвиватися вже не за двома, а за трьома напрямами: 1) рекомендувати провести перевірку; 2) не рекомендувати проведення перевірки у зв'язку з її необґрунтованістю; 3) звернення залишити без розгляду.
У впровадження практики колективних рішень, звісно, є певні плюси. Комісія може детальніше вивчити звернення – це відкидає ймовірну недобросовісність (втома, зайнятість) конкретного фахівця.
Але є величезний мінус, який перекреслює будь-які позитивні аспекти. Описана процедура просто може паралізувати роботу ДАБК. Річ у тім, що комісія має розглядати звернення не пізніше ніж за 10 днів після їх реєстрації. За цей час потрібно і повідомити учасників комісії, і перенести засідання, якщо заявник уперше на нього не з'явився, і підготувати висновки за результатами розгляду звернень. З огляду на, що протягом місяця в кожен орган ДАБК надходить у середньому приблизно 200 звернень від фізичних та юридичних осіб, залишається відкритим питання – хто й коли виконуватиме інші робочі обов'язки?
Водночас заявник або його представник зобов'язаний бути присутніми на засіданні комісії для можливості надання пояснень за своїм зверненням, а також надання додаткових документів та матеріалів. Відповідно, їх теж необхідно вивчити. Якщо заявник не з'явився на комісію двічі, то звернення не розглядатимуть. Але уявімо ситуацію, що якийсь забудовник задля помсти або з метою конкурентної боротьби вирішив паралізувати роботу ДАБК. Чи складно йому буде організувати не 200, а 500 або 1000 звернень? Не складно. Адже відповідальності за неявку на комісію немає.
З іншого боку, незрозуміло, чому, якщо є факт порушення містобудівного законодавства та громадянин витратив час, склав звернення і повідомив про це в ДАБК, він ще й має особисто взяти участь у засіданні комісії, щоб це звернення розглянули? 99% городян, я впевнений, це обурить, і небезпідставно.
Але навіть якщо відкинути такі кризові ситуації, однаково залишаються практичні питання. Для розгляду заяви комісією заявник має встановити точну адресу вчинення порушення із зазначенням конкретного порушника (суб'єкта містобудування) і конкретне порушення законодавства, яке потрібно перевірити. Чи багато громадян мають необхідні юридичними і містобудівними знаннями? Питання, звісно, риторичне. Як, здається, і запитання: "Коли місцеві органи влади в особі ДАБК матимуть адекватні, такі, що базуються на європейській практиці, повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю?"
Джерело: "ГОРДОН"