ГОРДОН
 
 
Олександр Авдєєв

Начальник управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міськради

ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Пів року #БезДАБІ. Муніципальна влада не може знести навіть незаконний балкончик, а "ліквідоване" ДАБІ й далі працює

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Понад пів року тому, 15 березня, уряд заявив про реформування містобудівної сфери. І спостерігаючи щодня наслідки цієї ініціативи, дуже хочеться додати "чергове реформування".

Згідно з планом, який досі висить на офіційному державному ресурсі https://bezdabi.gov.ua, зараз у нас уже повноцінно мала б працювати Державна інспекція містобудування, мало б почати свою роботу Державне агентство з питань технічного регулювання в містобудуванні...

Нічого цього, однак, так і не відбулося. Замість наведення ладу Кабмін позбавив бюджети надходжень, а місцева влада – повноважень.

І потрібно підбити деякі проміжні підсумки цих шести місяців "Без ДАБІ".

Відсутність системного бачення на державному рівні

Усі знають приказку про те, що немає нічого постійнішого, ніж тимчасове. Саме так усе і спрацювало у випадку "реформи" ДАБІ.

Заради створення трьох нових органів у сфері містобудування Кабмін зупинив дію постанови №553. Мораторій на перевірки мав тривати два місяці, але в підсумку діє вже більше як пів року.

За цей час концепція реформування ДАБІ зазнала таких змін, що вже складно розібратися, яку систему ми дістанемо в підсумку. Наприклад, Державного агентства з питань технічного регулювання в містобудуванні, у сфері компетенції якого мали бути ДБН, схоже, вже не буде. І так фінальний результат реформування буде суттєво відрізнятися від того, який декларували.

Це підтверджує й цілковита плутанина у сфері законотворчості. На сьогодні у Верховній Раді є кілька альтернативних законопроєктів, жоден із яких не можна назвати ідеальним або хоча б гарним. Десь – створення очевидних важелів тиску на бізнес, десь – зайве послаблення державного контролю, десь замість автоматизації процесів – повернення "ручної" роботи і дублювання функцій різними органами влади.

На додаток до цього є ще ініціативи незрозумілого статусу від т.зв. Офісу простих рішень, до більшості з яких найкраще пасує визначення "абсурд".

Отже, можна констатувати, що на центральному рівні відсутнє комплексне бачення процесу реформування системи державного архітектурно-будівельного контролю. І в підсумку, хоча процес і було розпочато, далеко не факт, що його буде закінчено. Робота Верховної Ради з кожним днем іде все складніше, і вже виникають обґрунтовані сумніви в тому, що народні депутати у принципі проголосують за потрібні зміни.

А без змін у законодавстві жодної реформи не може бути за визначенням. Жодними підзаконними актами впровадити те, що прописано в концепції реформування, неможливо. Що вже було доведено практикою.

Водночас, незважаючи на мораторій на перевірки, ДАБІ продовжує видавати дозволи на будівництво. А треба сказати, що саме вони відповідають за ті будівництва, які найбільше впадають в очі одеситам – будівельні роботи на пам'ятках архітектури, в історичному центрі, будівництво висотних будівель вище за 12 поверхів тощо.

Відсутність повноважень на місцях і стагнація ринку

Тепер "підсумки підіб'ємо", як писав сучасний український класик, для місцевого рівня.

Протягом цих пів року я особисто із представниками ще кількох профільних департаментів та управлінь виїжджав на 366 "нахаббудів" – прибудови, надбудови, мансарди, балкони...

У середньому – трохи більше ніж два виїзди на день, включно з вихідними та святковими днями.

Присутність "цілого начальника" міського ДАБІ може бути зайвою. Але це рівно доти, доки ви не зіткнетеся особисто з людиною, яка вирішила надбудувати ще один поверх на пам'ятці архітектури національного значення. Адже всі знають, що перевіряти будівництво тепер не можна. А якщо немає перевірок – ніхто й ніщо не указ.

У цих умовах ми виробили такий алгоритм дій. Для початку фіксуємо факти порушень і складаємо відповідні акти. Документи передаємо в поліцію і прокуратуру. А якщо йдеться про пам'ятку архітектури, а в центрі міста їх приблизно 1,5 тис., то копію надсилаємо до обласного управління з охорони пам'яток. Це не замінює перевірок, але певний ефект дає.

На жаль, його не порівняти з результатами минулого року, коли такі-сякі повноваження у нас були. У першому півріччі 2019 року ми провели більше ніж 400 перевірок об'єктів, що будують, і зібрали до міського бюджету 6 млн грн. Великих забудовників такими штрафами не злякаєш, але запобігти знищенню будинків прибудовами і мансардами цілком реально. Окрім того, це давало змогу не допускати використання т.зв. схеми "підсадного будинку". Нагадаю, у 2013–2015 роках деякі забудовники намагалися зводити багатоквартирні будинки у приватному секторі. Одержавши повноваження на перевірку об'єктів 2016 року, ми практично відразу побороли це явище. Тепер це поодинокі випадки, які ми намагаємося відразу припиняти.

Ще кращим був би результат, якби ми, як і планували, дістали додаткові повноваження – право на перевірку об'єктів класу СС3. І ДАБІ, і міськрада неодноразово зверталися у зв'язку із цим до центральних органів влади, підтверджуючи готовність узяти на себе відповідальність за висотне будівництво і за те, який вигляд матиме центр нашого міста. Але почалася "реформа"...

Перевірки і боротьба з "нахаббудами" – не єдине, що зависло через "реформу". За різними оцінками, сумлінні забудовники не можуть ввести в експлуатацію до 80% побудованого житла.

І одночасно, навіть в Одеській області, ми бачимо приклади введення в експлуатацію просто недобудованих будинків – без ліфтів, вікон, систем електропостачання.

Зрозуміло, що забудовники, які цінують свою репутацію, ніколи не вдадуться до таких дій. Як і до того, щоб піддаватися тиску й оплачувати "корупційну ренту" за введення в експлуатацію будинків, будівництво яких відбувалося згідно з вимогами і нормативами.

Однак якщо нинішня ситуація триватиме, на ринку може виявитися доволі велика кількість пропозицій від різного роду махінаторів від будівництва, а гідні компанії матимуть фінансові проблеми, і так перебуваючи в дуже складному становищі через економічну кризу.

Уже сьогодні, тільки за даними Держстату, спад у будівництві сягає 5%. На практиці ситуація ще гірша, тому що офіційна статистика запізнюється.

Тому багато компаній уже, не соромлячись, критикує "реформу" через зниження темпів зростання галузі, очікуваний конфлікт повноважень нових структур, незрозумілі методики громадського та державного контролю і загальний бардак.

Замість епілогу

Якщо розглядати сьогоднішню ситуацію з містобудівною галуззю загалом і "реформою" зокрема, вона не особливо відрізняється від тієї, яку ми спостерігали навесні цього року.

Дисфункція системи, яку прогнозувала більшість фахівців, і криза, до якої це призведе, у підсумку настали.

Але вихід із кризи є. І він, як і раніше, там само, де і вхід.

Авторам "реформи" необхідно визнати свою помилку, скасувати мораторій на перевірки і почати розроблення нової концепції, яка б передбачала передання максимальних повноважень у сфері контролю містобудівної діяльності на місця.

Серед інших принципів, які точно покращать ситуацію, – посилення відповідальності замовника будівництва за незаконні дії. А також надання права представницьким органам місцевих громад зносити незаконні будови й одержувати компенсацію за ці роботи від забудовника.

І найголовніше: у ситуації, яку ми дістали, не може бути "простих", "швидких" або якихось інших рішень. Рішення потрібні зважені, аргументовані, всебічно обдумані і такі, які стимулюють розвиток будівельного ринку, а не базару.

Джерело: "ГОРДОН"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги