Путін уже програв. Але ми ще не перемогли.
Я уважно дивився останні виступи Путіна. Я бачив лише страх і невпевненість у його очах. Він сам не вірить у можливість перемоги над Україною. Але він і не збирається здаватися.
Його план – гонка озброєнь, нові хвилі мобілізації, війна до останнього солдата. Для російського керівництва будь-який мир, який передбачає повернення вкраденого Криму і Донбасу, гірший за загибель на фронті мільйона російських солдатів.
Так, це правда – майже ніхто не хоче добровільно воювати за маячню Путіна. Зеки-добровольці після "м'ясних штурмів" Пригожина вже стали дефіцитним ресурсом. А мотивація російських "чмобіків" воювати дорівнює навіть не нулю, а мінус нескінченності.
Проте треба визнати, що апарат насильства в РФ за 23 роки тиранії налагоджено дуже добре, і тому розраховувати на те, що Путін здасться і Росія припинить війну, – не варто.
Варіантів розвитку ситуації, коли наша перемога і подальший мир можуть настати швидко, я бачу два:
1. Фізична смерть Путіна чи усунення його від влади за допомогою перевороту всередині його оточення.
(На масові народні повстання розраховувати поки не доводиться, гайки закручені надто туго, а критичної маси незадоволених поки не досягнуто. Хоча всьому свій часу. Чаушеску, Каддафі й Микола ІІ теж думали, що у них все під контролем, а потім їхня тиранічна влада руйнувалася за кілька днів як картковий будинок).
Аналітики дають 90% імовірності, що якщо Путін піде (здохне), то будь-хто, хто буде після нього, буде змушений погоджуватися на переговори про мир на умовах України: з повним поверненням усіх територій і виплатою трильйонних компенсацій за зруйновані села й міста.
2. Стрімкий наступ ЗСУ з узяттям у кільце Донецької агломерації, удар на Мелітополь і Бердянськ з розрізанням на частини так званого коридору в Крим, потрапляння в полон тисяч орків, що супроводжуватиметься істерією всередині РФ.
Реалізація такої стратегії влітку 2023 року дасть змогу остаточно зруйнувати залишки міфу про силу російської армії. Звісно, орки були багаторазово биті й тікали з Харківської і Херсонської областей, але нам поки що не вдавалося розбити їх і полонити значні маси військ. Путін поки що не дочекався свого "Сталінграда", але він його обов'язково матиме!
Для нас обидва варіанти швидкої перемоги гарні. Краще перший, ніж другий: так ліквідація Путіна, найненависнішої на сьогодні істоти на землі, зберегла б багато тисяч життів. Але на щасливий випадок або везіння покладатися не варто.
Тому нам потрібно зосередитися і бути ще організованішими і згуртованішими. Воювати не кількістю, а вміннями.
Перша світова війна була війною артилерії. Перемогла в ній та коаліція, яка виготовила більше гармат і снарядів.
Друга світова війна була війною моторів – війною танків і авіації. Країни коаліції придушили спротив Німеччини, виготовивши в десятки разів більше танків, літаків і вантажівок.
Третя світова війна, яка зараз розгорнулася на полях України, – це війна дронів – розвідувальних і ударних.
У ній переможемо ми! Але тільки після того, як усунемо всі перешкоди для імпорту й виробництва в Україні сотень тисяч дронів, які, залітаючи в кожен окоп чи бліндаж, скидаючи бомби на кожен танк чи САУ, гнатимуть ворога геть з нашої землі. Також наші дрони долітатимуть до будь-якої точки європейської частини РФ, знищуючи всі військові й інфраструктурні об'єкти, які використовують у підлій війні проти України.
Для цього потрібно створити найсприятливіші умови на рівні державного апарату для якнайшвидшого розгортання масового багатотисячного виробництва ударних дронів.
І ми разом із вами зробимо це!
Джерело: Антон Геращенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора