+10 Київ
Сьогодні у Росії анонсовано промову. Фюрер виступить о 15.00 та привітає всіх із черговою річницею "приєднання" Криму. Заодно висловить свої міркування щодо "спецоперації". Загалом підбадьорить трохи згаслий електорат.
До події пропаганда скреативила кілька натужних сюжетів, бюджетників (за чутками) виженуть помахати, чим дадуть, зображуючи захоплення.
А з урахуванням поточного стану справ (як у Войновича в "Івані Чонкіні": "Але, як на гріх, справи в колгоспі йшли погано. Тобто не так, щоб дуже погано, можна було б навіть сказати – добре, але з кожним роком усе гірше й гірше"), промова фюрера має хоча б ненадовго відвернути дорогих росіян від цінників у магазинах і взагалі думок як таких.
Зрозуміло, що рішення про війну, або про "спецоперацію", ухвалювали зокрема з огляду на нинішню дату. Мали на увазі вийти і скромно сказати: "Ми будували, будували і нарешті збудували. Ура!" Кульки в небо, корки в стелю, екстаз та захоплення.
Але не зрослось. Тому доведеться пояснювати, хто винен у ситуації, яка склалася (слово "поразка" в російській офіційній пропаганді, так само, як і навіть у горезвісних московських вітальнях, про які з придихом розповідає Марго Симоньян, заборонено вживати).
А винні, звичайно ж, вороги, які кругом, які сплять і бачать, як би позбавити Росію та фюрера заслуженого тріумфу. Тому промову переважно ворогам і має бути присвячено. Зовнішнім (ті самі українські націоналісти та горезвісні "бандерівці") і, зрозуміло, внутрішнім.
І, що характерно, у міру просування до остаточної та нищівної перемоги РФ над "нацизмом" їх ставатиме дедалі більше. А в межах цієї логіки – у момент "найбільшої" перемоги навколо фюрера будуть лише вороги. І самотній верховний лідер, який триматиме від них переможну оборону в останньому окопі перед бункером.
Але це буде згодом, коли настане перемога. А сьогодні – просто промова. Не пропустіть!
Ель Мюрід. Він же Анатолій Несміян.
Джерело: Антон Геращенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
