ГОРДОН
 
 
Олексій Купрієнко

CEO та засновник траблшутінгового агентства Underdog The Unlawyers.

ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Рейдерські захоплення стають повсюдною практикою в Україні. Привернути до них увагу можна за допомогою відео

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Як привернути увагу до рейдерського захоплення за допомогою відео: розбір на прикладі гучних скандалів цього літа.

Сьогодні рейдерські захоплення стають повсюдною практикою в Україні. Залучення в конкурентних війнах правоохоронних органів як грубої сили – нова реальність української економіки. Після Революції гідності першими під удар потрапили великі IT-компанії.

Українські підприємці все частіше розуміють, що одними юридичними механізмами за такого свавілля не допоможеш. Тому конфлікт потрібно робити публічним і голосно заявляти про свою позицію. Таким рупором для бізнесу стали публічні відеозвернення. Вони посилюють голос постраждалої сторони і дають змогу привернути увагу до незаконних дій опонентів.

Однак чим частіше підприємці звертаються до аудиторії по допомогу, тим більше досвідченою ця аудиторія стає. Пересичені такими зверненнями користувачі соціальних мереж байдуже прогортають черговий пост, подумки кажучи: "Не вірю!".

Виходить, просто заявити про свою позицію – недостатньо. Потрібно переконати глядача в тому, що правда в освітлюваній історії саме на вашому боці. Але як зробити повідомлення про біди вашого бізнесу цікавим для суспільства?

Розберімо на прикладах нашого карантинного літа. Це відеозвернення Ірини Варагаш щодо рейдерського захоплення відомого виробника води і дитячого харчування, звернення до влади глави підприємницької спільноти Сергія Гайдачука, заява бізнесмена Ігоря Тинного про незаконні перевірки СБУ й особисту помсту голови останньої, а також відео Дмитра Зінченка та його дружини, у якому вони розповідають про захоплення групи компаній із продажу гаджетів із боку партнера. Подивимося, чому одні стають віральними й набирають сотні тисяч переглядів, інші не репостять навіть близькі друзі авторів.

Усі ми знаємо, що у відео вкрай важлива картинка. Адже саме завдяки їй ми перестаємо скролити стрічку і натискаємо заповітну кнопку play. Але наскільки наші уявлення про гарну картинку доречні в такій одіозній ситуації, як рейдерське захоплення?

Почнемо наш огляд із найтривожнішої ситуації для українського ринку – "наїзду" силовиків на велике підприємство. Виробник дитячого харчування із 25-річною історією заслужив на повагу і довіру багатьох українців. Здавалося б, відео про те, як влада здійснює вже третю спробу рейдерського захоплення підприємства, зобов'язане викликати суспільний резонанс і широко тиражуватися серед користувачів соціальних мереж. Однак звернення власниці компанії Ірини набрало порівняно невелику кількість переглядів – приблизно 28 тис.

Варто зазначити, що алгоритми Facebook рахують перегляди з огляду на тривалість перегляду користувачем: більше ніж три секунди або 97% відео, якщо воно коротше за три секунди. Якщо користувач переглянув відео кілька разів – Facebook такий показ повторно не враховує. Простими словами, соціальна мережа рахує лише унікальних користувачів, які проконтактували з відео.


Скріншот Олексія Купрієнко
Скриншот: Еконія. Виробництво та дистрибуція питної води та дитячого харчування / Facebook


На відео ми бачимо суворий формальний образ Ірини в робочій обстановці. Вона максимально залучена і стурбована тим, що відбувається. Навіть більше, далі йде коментар адвокатки, яка дає детальну викладку того, що відбувається, щоб у нас не залишалося сумнівів в обурливому порушенні законів щодо підприємства.

Однак можна припустити, що глядачеві такий образ виявився не близьким. Наш глядач дещо стомлений формалістикою. На прикладі відеоконтенту ми можемо простежити першу головну особливість: глядачеві цікаво те, із чим він може себе проасоціювати; те, де він себе впізнає; те, куди він може себе вписати.

На жаль, добре підготовлене звернення Ірини не викликало емпатії серед аудиторії. Саме тому, що їм виявилося вкрай непросто впізнати себе в успішній бізнеследі на тлі численних нагород компанії.

На другому місці – відео на підтримку цього виробника дитячого харчування від засновника підприємницької спільноти Сергія Гайдачука.


Скріншот Олексія Купрієнко
Скриншот: Sergey Gaydaychuk / Facebook


Не будучи безпосередньо потерпілим у ситуації з рейдерським захопленням, Сергій одержав значно більший відгук у глядачів, зібравши приблизно 40 тис. переглядів. Дивним чином відео на тлі природи, зняте тут і зараз, виявилося глядачеві ближчим.

Здається, що загалом і неважливо, що саме говорить Сергій. Адже гранично зрозуміло, що труднощі великих бізнесменів і великих бізнес-спільнот не можуть зачіпати масову аудиторію.

Тут ми простежуємо другу головну закономірність – слова ролі не відіграють. Людина дивиться передусім очима. У відео зчитується емоційний, наполегливий посил від людини, яка від глядача практично нічим не відрізняється. Сергій у простому повсякденному одязі, без краваток, на тлі альтанки говорить про зрозумілі кожному з нас речі.

А от відеозвернення бізнесмена Ігоря Тинного щодо заведених кримінальних справ стосовно 12 юридичних осіб, у яких він є співзасновником, набрало протягом місяця чималі 42 тис. переглядів. У ньому він повідомляє, що СБУ і ГПУ цікавляться всіма без винятку його компаніями, які експлуатують міні ГЕС, СЕС, що працюють у сфері поводження з відходами. А також пов'язує це з особистою помстою голови Служби безпеки України.


Скріншот Олексія Купрієнко
Скриншот: Игорь Тынный / Facebook


Як і Ірина, Ігор знімає відео у своєму кабінеті. Теж показує свої нагороди і говорить про свої успіхи. Але відео знято на телефон особисто героєм. Воно аматорське – у глядача не залишається в цьому сумнівів. Ігор протиставляє свої грамоти і подяки від української армії метровому стосу документів інкримінованих кримінальних справ у фінансуванні тероризму. Звідси третя закономірність: зрозумілі візуальні порівняння завжди працюють краще, ніж їх словесний опис.

А тепер подивімося відео керівника групи компаній із торгівлі гаджетами Дмитра Зінченка, яке набрало 57 тис. переглядів.


Скріншот Олексія Купрієнко
Скриншот: Елена Безикович / Facebook


Якщо подивитися на це відео очима естета і перфекціоніста – у ньому погано все. От абсолютно: відео знято на телефон, під час поганого освітлення, тремтячою рукою, а звук у ньому – взагалі окрема тема для критики.

Але саме в цьому криється таємниця його успіху. У відеокадрі з першої секунди зрозуміло, що мова піде про серйозні речі: ми бачимо стривожених чоловіка й жінку в повсякденному одязі, на домашньому дивані. На їхніх обличчях зафіксована тривога. Щось змусило їх сісти разом і терміново звернутися до глядача.

Саме так ми уявляємо собі звернення людини, яка потрапила у халепу і вимагає справедливості – спонтанна, щира і незрежисована моментальна реакція на те, що відбувається. У цій ситуації людина не думає про ідеальне зображення й естетику. Перед нею зовсім інші завдання – донести свою позицію тут і зараз.

На прикладі звернення Дмитра і його дружини резюмуємо четверту закономірність: конструкція експозиції задає сюжет. Саме постановка персонажів, яка зчитується з першого кадру, задає інтерес. Саме непрофесійність у підході й аматорство переглянутого ролика змушують нас повірити тому, що говорить Дмитро. Його звернення викликає співчуття й емпатію. Ми прокручуємо у своїй голові фільм із собою в головній ролі на місці спікера і переживаємо його непростий досвід на собі.

Але, яким би щирим не було відеозвернення, пальму першості за переглядами завжди буде посідати "екшн-відео". Відео, на якому силовики вибивають двері у згадану вище компанію, набрало практично 200К переглядів.


Скріншот Олексія Купрієнко
Скриншот: Елена Безикович / Facebook


Чому такі відео б'ють рекорди переглядів? Усе просто – вони викликають чіткі і зрозумілі емоції у глядача: напруження й тривогу. Йому не треба аналізувати ситуацію, думати і робити висновки, на чий бік конфлікту стати. В останньому відео емоції співзвучні з переконаннями більшості українців про те, що в нашій країні правоохоронні органи, покликані нас захищати, частіше, на жаль, роблять навпаки.

У вказаних прикладах ми бачимо весь спектр закономірностей сучасного кліпового мислення: люди не слухають вас. Вони не дослухаються ваших проблем. Для них таке відео – ще одна одиниця контенту. І якщо у вашому зверненні не буде емоційного посилу, чіткої асоціації, зрозумілої експозиції, а також загадки або драми – воно ризикує так і залишитися локальним матеріалом на сторінках вас і ваших рідних.

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги