Отже, приїхали. Уже не потрібно чекати 100 днів президентства Володимира Зеленського, щоб зрозуміти його майбутню політику і дати перші оцінки. Інавгураційна промова навіть скептиків змусила задуматися: а може, це і є наш [колишній прем'єр-міністр Сінгапуру] Лі Куан Ю? Але ні, здалося.
Перший хід Зеленського-президента – розпуск Верховної Ради VIII скликання – можна зрозуміти і схвалити.
Другий хід Зеленського – кадрові призначення. Порошенку, Януковичу та Ющенку був потрібен певний час, щоб почати призначати своїх кумів, однокашників, масажистів. Зеленський почав це робити в перший день.
Андрій Богдан – глава АП. Якщо у вас глава АП – люстрований адвокат Коломойського, то яким би хорошим хлопцем він не був, у вас уже біда.
Шефіри, Костюки, Трофімови і так далі. Персонально про всіх них нічого не можна сказати – ні хорошого, ні поганого. Жодного дня не були у владі. Ці люди все життя займалися комерційними справами. Але їх призначення говорять про принцип. Цей принцип – не формування команди, а розпихування найближчих друзів на теплі місця.
І вишенька на торті: генерал Хомчак – начальник Генерального штабу. Архітектором наших майбутніх перемог буде творець і виконавець Іловайської операції. Для президента великим плюсом Хомчака є близькість до дніпропетровського клану. Улітку 2014-го він не приймав жодного рішення без консультації з Корбаном, якого називав "шефом".
У сухому залишку на ключових посадах опинилися "любі друзі", люстровані адвокати спонсора і ручний генерал. Тож не дивуйтеся потім результатам дій цієї влади.
Чудес не буває. Месій не буває. Хочемо реальних змін – треба формувати нову еліту. Із тих, хто не фокусами, а справами доказав вірність людям і країні.
Дорогу молоді!
Джерело: Андрій Білецький / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора