Люстрацію – не скасувати, а розширити.
Розгляд закону "Про люстрацію" знову відкладено. Конституційний Суд вдруге за місяць анонсує свій вердикт очищенню влади і в останню хвилину скасовує [розгляд]. Суд, нагадаю, перебуває під контролем чинного президента. Цинізм ситуації в тому, що пікетувати суд вийшли порохоботи, чий шеф планомірно вихолощував закон і виводив з-під нього своїх людей.
Показовим є приклад генерал-майора міліції Олександра Терещука, який служив Януковичу в розпал Майдану, а Порошенком був виведений із-під люстрації через фальшиву довідку про участь в АТО. Перед виборами міліцейський генерал був призначений головою Київської області, щоб забезпечувати результати Порошенка. Забезпечити вау-ефект на виборах у нього не вийшло, але переконати гаранта, що без нього було б ще гірше, – вийшло. Тому Петро Олексійович віддячив "міцному господарнику" орденом "За заслуги" III ступеня.
Кадри Януковича працювали і прямо в Адміністрації Президента. І в прокуратурі – син голови СБУ Василя Грицака, наприклад, був виведений із-під люстрації навіть без фальшивих довідок, простим поясненням, що нічого поганого за Януковича не робив і просто виконував накази. Недолюстровані кадри залишилися в РНБО, МВС, ДФС, судах, прокуратурі, державних службах. Не кажучи вже про армію. Особливо цінні для режиму кадри були захищені особистими указами Порошенка.
Тому протест порохоботів проти можливого скасування люстрації – це як бджоли проти меду. Абсурд. Якщо ж говорити про люстрацію, то нормальній владі не потрібні такі закони – вона б засудила діячів Януковича в рамках чинного законодавства за реальні злочини. І тим більше не призначала б їх знову на посади. Але такі закони потрібні для злодійкуватих шулерських режимів, яких не можна обмежити якось по-іншому. Ми будемо не просто захищати люстрацію, але й вимагати розширення рамок дії закону: прийшов час обмежувати на високих посадах не тільки людей Януковича. Настає час вимести з вищих ешелонів влади і кадри Порошенка. Тим більше, що нерідко це одні й ті самі кадри.
Джерело: Андрій Білецький / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора