-1 Київ
Протягом останніх кількох десятків років війна змінилася кардинально. В Україні зараз триває війна майбутнього. Де насамперед значення мають дрони, супутники, Starlink та інші технології.
Нічого схожого не було навіть у Чечні. А Путін узагалі намагається воювати за лекалами Афганістану.
У його уявленні для перемоги переважне значення має кількість заліза, курмультуків і гарматного м'яса. А виявилося, що в сучасній війні головне значення для перемоги має зовсім інше.
"Адмирал Макаров" заклали 2012 року. 10 років тому. Це той рік, коли Путін офіційно узурпував владу. За ці 10 років ФСБ РФ знищила в Росії всю науку. Пересаджала всіх учених. Усіх цих фізиків данилових, яких звинувачувала у шпигунстві на розвідку Китаю підземним ходом через Сахалін тощо. Ну, вони раніше почали, але з 2012 року – просто засукали рукави.
Перечавила всіх балалаєчників – пам'ятаєте, був такий міністр оборони Сергій Іванов? Вистріляла і зацькувала всіх антикорупціонерів, які хотіли боротися з корупцією в армії й розвивати вітчизняну науку і ходили, там, із кульками бульварами.
Навальний тебе попереджав, Володю. Навіть Політковська тебе попереджала – армія в тебе лайно. Реформуй. Просереш. Не зможеш захопити Україну. За що гинуть наші хлопчики-кораблики?
Але Володя вважав за краще всіх вистріляти, посадити, потруїти. Як на мене – то дякую, Володю! – бракувало ще, щоб ти почав із корупцією в армії боротися й науку у військових НДІ розвивати.
Але ми зараз не про це.
Можна побудувати добрий корабель. "Адмирал Макаров" – мабуть, добрий корабель. Ну, напевно. Я просто на цьому не розуміюся. Не повне корито. Якісь там технології, обводи, мала помітність тощо. Має геть крутий вигляд. РЛС-ШМРЛС, "аналоговнєт" тощо.
Можна побудувати непогані гелікоптери. "Алігатори" й "акули". Літаки непогані можна будувати.
Але біда полягає в тому, що можна побудувати великий потужний гарний корабель 150–500 метрів завдовжки, 1500 тонн водотоннажністю і 1 000 500 мегатонн сумарного залпу – а його знищує маленький копійчаний, порівняно [з ним] сраненький дрон із пластику, зате з малесеньким чипом усередині – який і є головним тепер і який ти робити не можеш.
І нічого цей великий, величезний, сильний "аналоговнєтний" гарний корабель цьому бойовому комару протиставити не може.
Тому що залізо ви будувати вмієте. Ну так, умієте, це правда. Напевно. Я не розуміюся. Але саме собою залізо перестало мати значення в сучасній війні. Тепер залізо має бути занесене в мережевоцентричну систему – із планшетами, тепловізорами, нічниками, комп'ютерами, інтернетом, системою позиціювання, чипами, супутниками і дронами – а найголовніше, людей із мізками й освітою, які вміють усім цим користуватися і всім цим керувати. А саме із цим у тебе проблеми.
Саме всіх цих балалаєчників, які могли б тобі створити репелент від бойових комарів навколо твого потужного і гарного заліза, ти за ці 10 років, починаючи з 2012 року, – вичавив, посадив, зацькував, вистріляв. Якраз відтоді, коли ти почав будувати цей свій гарний товстий потужний корабель.
І лишився з бойовими бурятами, калмиками з канцелярським ножем, охлобистіним із гойдою і глибинним народом, який сере в дірку в землі в -40 °C надворі.
Вірним, мабуть, навіть сміливим, і готовим животи класти за царя-батюшку народом – ну, ще якийсь час готовим, потім вони самі батюшку в підвалі іпатіївського будинку багнетами і проткнуть, як завжди в них і було, – але тупим.
І ми бачимо у прямому ефірі, як український танк за координацією із дрона чавить твій вірний глибинний, але тупий народ гусеницями в окопі, як у комп'ютерній грі. Це і називається "концепція мережевоцентричної війни". А ти в неї більше не вмієш [грати].
Тож ще раз бажаю подякувати ФСБ РФ за добру працю.
Роз'...біть там усе!
Працюйте, хлопці.
Щасливої дороги.
Слава ЗСУ!
Джерело: Аркадий Бабченко / Site.ua
