+5 Київ
Пам'яті Олександра Гостіщева.
Буквально в попередньому пості я писав про тих, хто стояв біля витоків формування добровольчих батальйонів. Серед них був і Саня.
Я не описуватиму його шлях самурая, принципової, чесної людини, справжнього патріота та ідеаліста. Життєвий шлях від "Дніпра-1" до "Цунамі". Життєвий шлях, який підло перервало російською ракетою, коли Олександр приїхав рятувати своїх підлеглих.
Ми то перетиналися, то на довгі роки втрачали один одного. Але є речі, які не можна забувати. Як цю містичну історію 2015 року, коли Саня з Вовою Парасюком приїхали до мене додому і знайшли алюмінієву голову Леніна, якого у 2014-му разом з іншими добровольцями знесли в Мангуші.
Я не знаю, як ця голова до мене потрапила і хто її притягнув. Я взагалі щоразу відмовляю всіх дарувальників від такого штибу подарунків.
Ні-ні, я не забобонний і не маю якихось упереджень, проте тримати в будинку подібні артефакти – не зовсім правильно. Надто те, що зняли зі вбитих п...дарів.
Хлопці довго сміялися з того, як довбешка ката України відлетіла в посадку й загубилася, а потім через рік її відкопали вдома в мера.
Саню, спи спокійно. Ти прожив життя найгіднішого з мужів.
Щоразу, коли я дивлюся на це фото, то розумію, що це саме той випадок, коли "мої друзі стають вулицями".
У рідному Дніпрі буде вулиця імені Олександра Гостіщева. Присягаюся тобі, друже мій.
Джерело: Borys Filatov / Facebook
