Маріє Захарова, як пропагандист пропагандистові: перед тим як апелювати до емоцій, спочатку ноту опублікуйте! Якщо ви пов'язуєте звільнення військовополонених із визнанням юрисдикції Росії над окупованим Кримом, то ви прекрасно знаєте, що на це навряд чи хтось погодиться.
Ви, професіонал-маніпулятор, апелюєте до почуттів, а самі вимагаєте політичних поступок і визнання "кримнаш". Виконуйте рішення трибуналу (шкода, що цього разу він не Гаазький)!
Ви, напевно, пропустили, але навіть ваш улюблений президент під час прямої лінії сказав, що атакували наші кораблі в "районі Керченської протоки". Відчуваєте різницю між "у районі Керченської протоки" й у "Керченській протоці"? Ваша країна напала на наших хлопців у нейтральних водах Чорного моря. Мушу вас засмутити: Росія закінчується. Це факт!
І можу припустити, що ваш співрозмовник, якого ви як дипломат не називаєте, реагував на ваші слова, що вони вічно сидітимуть у Росії, якщо Україна не погодиться на російські умови.
Ваш співрозмовник нагадав вам, очевидно, статтю, яку ви "шиєте" нашим військовим. Там до шести років – відсиділи вони в "Лефортово" вже сім місяців. Може, ви мали на увазі, що в них у камерах знайдуть наркотики чи ще якусь погань, щоб змінити статтю обвинувачення? Цього не знаю, але Росія – країна можливостей. Це факт.
Маріє, як ви сформулювали? "Києву потрібні не моряки, Києву потрібен галас навколо моряків"! Уперед, поламайте плани української "хунти"! Вам не умови чергові потрібно висувати, а відпустити їх. І найголовніше: треба писати не "київський режим", а керівництво України Володимир Зеленський.
І ще, найголовніше: Крим – це Україна.
Джерело: Роман Цимбалюк / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора