Мені не було вчора соромно за президента України на Генасамблеї ООН. Це був хороший виступ. І да, мені хочеться це сказати.
Я прожжоний зрадофіл, але це не означає, що я прям хочу, щоб усе було хєрово. Я не хочу, щоб президент України ганьбився на міжнародній арені лише для того, щоб я міг сказати: "Аааа, пздц, воно – ааа! Кого вони обрали?!".
Ні, не хочу. Я хочу, щоб були такі моменти, як учора: коли я слухаю виступ президента – і мені подобається. Коли я погоджуюся з ним і відчуваю, що цей виступ відповідає інтересам моєї країни.
Бо президент – це функція, у першу чергу, а не особа. Одна із функцій – представляти Україну на міжнародній арені. І я радію, коли ця функція робиться добре.
Да, з іншого боку, учора ж опублікували стенограму розмови між Трампом і Зеленським. У мене до позиції президента там низка питань і дещиця сорому за лакейське "у вас – кращий літак".
Але от у чому різниця між Трампом і Зеленським, крім усього іншого: Трамп як був чотири роки тому некомпетентним охамівшим бидлом, так точно таким і залишився. А Зеленський – учиться і долає свою некомпетентність. І вчора це було видно.
Розпинайте!
Джерело: Danylo Mokryk / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора