Дуже мило спостерігати, як деякі народні депутати, наглухо промовчавши перші два дні (бо ж раптом минеться?), почали визнавати свою "помилку", коли Володимир Зеленський запустив відкат по турбосвинству №12414.
І як їх тепер підтримують і колеги, і деякі представники небайдужої громадськості, хвалять за дорослість позиції, ставлять сердечки й обіймашечки.
Можливо, хтось із сердечко-обіймашкодавців вважає, що це така стимуляція правильної поведінки.
Насправді це – стимуляція безвідповідальності й лицемірства.
Бо вони дуже добре розуміли у вівторок: те, що вони роблять, робити не можна. Що це – беззаконня й бєспрєдєл навіть чисто з точки зору регламенту Верховної Ради.
Те, що багато хто за один постик у соцмережах готовий забути радісні верески в сесійній залі після "успішного" голосування, – це якраз про ту саму відсутність інституту репутації.
Прибрати за собою після того, як президент дав відмашку, – це не вчинок.
Це – те, що роблять мовчки, сором'язливо опустивши очі. І не намагаючись якось прикрасити своє свинство.
Джерело: Данило Мокрик / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора