Не раз бачу в соцмережах і різних відосах, як, міркуючи про покарання когось, кажуть: "Та його на фронт треба!"
Ну, наприклад, спіймають якогось мудака бухим за кермом або виловлять якогось чергового проруснявого дебіла – і несеться: "В армію його! На фронт його! Хай воювати йде!"
І мені із цим – сильно не ок.
По-перше, це знецінює службу у ЗСУ в цілому і героїзм наших захисників зараз. Наші захисники на фронті (та й не тільки) – це ж не штрафбати. Це реальні герої, на плечах яких зараз стоїть наша держава.
По-друге, а навіщо у ЗСУ, а тим більше на фронті, ось такі мудаки та дебіли, ще й зовсім не мотивовані до служби? Це ж потенційно живий, ходячий деморалізатор. Від нього там буде більше шкоди, ніж користі. Ще інша справа, якби в нас була реальна нестача тих, хто готовий і хоче воювати.
От пишу це і розумію, що ми вже ці дискусії проходили вісім років тому під час так званої АТО. Тоді теж було багато таких вигуків: "Та його в АТО треба!" І я, здається, теж тоді писав схожий пост...
Словом. Не знаю, може, десь у тилу вищеописані мудаки та дебіли й можуть принести війську користь якусь. Виконуючи тилову роботу, мішки там таскаючи тощо.
Ну але точно ж не на фронті.
І головне: давайте не знецінювати такими закликами наші ЗСУ. Вони надто круті для цього.
Джерело: Danylo Mokryk / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора