Салтівка. Немає світла, немає води, немає інтернету.
Але є значно більше – щастя бачити, як наші женуть наволоч з української землі.
Люди на вулицях обіймають одне одного і промовляють назву звільнених містечок та сіл Харківської області.
– У мене там дача!
– Там наш батьківський дім!
Городик, клаптик землі, вагончик.
Розбиті, згорілі, посічені уламками – але вільні.
Про це неможливо говорити без сліз. Клубок у горлі другу добу. Хлопчики, дівчатка, наші – ви неймовірні. Обіймаємо, любимо, молимося.
Тримайтеся, будь ласка. Ми вистоїмо, хер з ними, із тією водою та світлом, прорвемося. Тільки живіть, тільки не втрачайте сил, надії, віри.
Аню, 10% зарядки.
Джерело: Анна Гин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора