+3 Київ
[Учора] вранці телефонує Мариша.
– Біля Денькиного будинку приліт! Він живий, але залишився без жодного вікна. Холодно, що робити?
Набираю Нату. Скоромовкою розповідаю про Деню, питаю, чи зможуть її хлопці закрити вікна ДСП. Вона у слухавку:
– Анько, до брата прилетіло. Живі. Їду туди.
Думаю, що там поруч Уляна сама. Подруга дочки.
Набираю. Слава богу, дівчинка бере слухавку після першого гудка.
– Улечко, дитинко, як ти?
– Усе нормально, тітко Аню, вікна вибило, хвіст ракети у дворі стирчить, але ми цілі!
У приятеля на очах згорів автомобіль. Пише: "Дякую, що грошима" – і смайлик малює.
Місто – залізобетон.
Харків, 2 січня, ранок – шість ракетних ударів по місту, 52 людини поранено, сотні людей залишилися без дому.
У Києві схожий Армагеддон.
Люди. Просто з людяності. Перестаньте постити веселощі біля ялинки. Не назавжди, ні, хоча б поки не розберуть завалів.
Джерело: Анна Гин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
