+16 Київ
Пушкінська – Пампушкінська.
Поки я проводила час із донькою, у Харкові перейменували купу вулиць. Навіть обговорення було, а я проґавила.
Особливо бурхливо харківці реагували на Пушкінську. Влада наполегливо хтіла, щоб вона носила ім'я Григорія Сковороди. Але народ відстоював історичну назву – Німецька.
Особисто я цю прекрасну вулицю в самому центрі міста назвала б ім'ям убивці великого руського поета. Вулиця Дантеса.
Обожнюю здоровий стьоб.
Наше Бєлгородське шосе давно вже треба охрестити у "Шлях бавовни".
І взагалі, на мою думку, усі топоніми в місті повинні викликати виключно позитивні емоції.
"Двері зачиняються, наступна станція – "Безтурботна".
Чи десь у державній установі: "Так, жіночко, диктуйте свою адресу". – "Іронічний провулок, 17". – "Це Захоплюючий район чи Райдужний?"
І навігатор такий: "Прямуйте по проспекту Добра ще 3 км".
Класно ж.
Парк імені Смугастого котика, площа Обіймів, перехрестя Рожевих поні та Зефірної...
Щоб не пересолодити, у кримінальних районах міста можна влаштувати вулицю Стрьомну й Сумнівний провулок.
Усе одно діалоги в Харкові будуть майже поетичними. "Підкажіть, будь ласка, як пройти до зупинки Білої ворони?" – "Та тут недалеко, ідіть по набережній М'ятного льодяника й візьміть ліворуч, на міст Файних русалок".
Знаю одне місце, яке треба перейменувати на Смердючий майданчик. А що? Там хімзавод поруч, і то єдина чесна назва.
Звісно, усілякі поважні дядьки будуть жити на вулиці Бездоганній біля площі Корисного результату.
Джерело: Анна Гин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
