0 Київ
Курський цугцванг.
Після того, як ЗСУ перенесли війну у "внутрішню" Росію, у Путіна всі подальші ходи кепські. Або "побомбити Воронеж" – точніше, окуповані райони разом із газогоном. Або залишити все, як є, всипавши регіон трупами строковиків без гарантії успіху. Але що далі, то вище ризики дістати перехід глухого невдоволення народу в масові заворушення.
Є й інші опції, яких Путін поки явно боїться. Але відкидати їх теж не можна, на те він і божевільний диктатор. Якщо Путін не зможе швидко і малою кров'ю витиснути ЗСУ назад (а щось мені підказує, що цього варіанта ВЖЕ не реалізували), то залишається або оголосити загальну мобілізацію із закриттям кордонів, або натиснути на кнопку. Але у цьому разі може прилетіти табакерка у скроню. А ви думали, про яку "дилему" говорив Байден, коли коментував операцію ЗСУ?!
Так, першу хвилю мобілізації народ начебто ще "проковтнув", але ж невипадково Путін після цього однаково так відтягував і далі відтягує всіма силами другу. Чи надовго?
Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
