+6 Київ
Пам'ятні дати російської політики з кожним роком звучать дедалі страшніше. У нас є дні вбивств і дні арештів, дні розігнаних мітингів та дні вкрадених виборів. А ось днів, які б давали надію, – немає.
Сьогоднішній день – прильоту та затримання Навального – ще одна дата цього скорботного календаря. Протягом минулого року залишки легальної політики було розгромлено. "Открытая Россия", ФБК – усі організовані структури було так чи інакше знищено, і тепер, якщо людина хоче брати участь у політиці, вона одразу може йти здаватися до найближчого ОВС.
Тож якщо раніше героями новин були депутати, кандидати на виборах, громадські діячі, то тепер героями стали жертви: політв'язні, іноагенти та емігранти.
Так, звісно, усе це було й раніше, але прискорилося, стиснулося пружиною протягом минулого року, коли влада вирішила більше не грати в кота й мишки із суспільством, а оголосити йому відкриту війну. І Навальний на ній став одним із головних бранців.
Усі ці суди та колонії – це просто полон, утеча з якого може бути або в могилу, або в еміграцію.
Тут треба було б сказати, що "та ми! та їх!", але закиданням шапками битви не виграють. Єдине, що ми набули за цей рік, – втрату ілюзій. Вона коштує дорого, але цього замало.
Тепер нам настав час припинити відступ, перерахувати свої сили й зібратися. І одне з одним, і з духом.
Свободу Навальному! Свободу політв'язням.
Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
