Добре, коли українців відпускають із тюрем в окупації, я завжди радію за родини звільнених. І було б правильно, щоб окупанти також негайно звільнили тих, хто більше чотирьох років незаконно утримується в Донецьку і Луганську, і наших військових – героїв, і журналіста, і жінок. Їхні прізвища добре відомі і Москві, де приймаються рішення, і кремлівським маріонеткам із ОРДЛО, і всім іншим.
Україна бореться за всіх заручників. І хочеться, щоб окупанти відпустили і тих, кого мучать роками, і кого роками безпідставно викреслювали зі списків. У рамках мінської групи ми сотні разів озвучували ці прізвища, і боляче, що героїв досі тримають, використовуючи у своїх кремлівських ігрищах. Рік тому, коли раз за разом, із тижня в тиждень у рамках офіційної переговорної мінської групи і ТКГ нам відмовляли у звільненні і блокували всі наші ініціативи, я прогнозувала: Путін і його маріонетки віддадуть когось перед виборами, президентськими чи парламентськими, і це буде певна частина виборчої кампанії певних політичних сил. Хоча, можливо, зараз це ще й жест напередодні зустрічі американського і російського президентів на G20, де потрібен був хоч якийсь прогрес щодо України.
Щиро бажаю тим колегам, які зараз офіційно призначені і працюють у рамках мінської групи, аби їм удалося досягти прогресу в переговорній роботі і витягнути наших героїв. Усіх – і моряків, і політв'язнів, і заручників – чекаємо вдома. І якби була воля Путіна, який тримає їх як розмінну монету у своїх іграх, то наші чоловіки й жінки давно б були вдома, в Україні.
І ключове правило: "нічого про Україну і без України, за спиною України" має жорстко відстоюватися владою. Про Україну – тільки з Україною і за участю України. Поки що з цим є питання.
Джерело: Iryna Gerashchenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора