+2 Київ
Так звані плівки Деркача і національна безпека України.
Держава повинна якомога швидше підтвердити або спростувати зміст так званих плівок Деркача. Незалежно від того, достовірні вони чи ні, але удару по внутрішній та зовнішній безпеці України ці плівки вже завдали.
Вигодонабувачем даного інформаційного удару є агресор, який шостий рік веде неоголошену війну проти України.
Зміст розмов на плівках опосередковано підтверджує тези інформаційної війни Росії проти України, яка, за висловами російського президента, є "недодержавою", нездатною існувати самостійно.
А також підтверджує висловлювання президента США, який, за свідченням колишніх високопосадовців із Білого Дому, вважає, що Україна є "наскрізь корумпованою" – отже, серйозно допомагати їй у гібридній війні з Росією немає сенсу.
Реакція наших органів державної влади має бути миттєвою.
По-перше, слід негайно встановити джерела витоку інформації (якщо вона правдива) з Офісу президента України до народного депутата Деркача. Тому що оприлюднення подібної інформації – це порушення під час війни закону про державну таємницю. Окрім того, її зміст містить ознаки, як мінімум, перевищення повноважень президентом Порошенком, які в цьому випадку потрібно розслідувати відповідно до закону.
По-друге, у тому разі, якщо вона неправдива, необхідно встановити джерела надходження стратегічної дезінформації до депутата Деркача і мотиви її оприлюднення без перевірки. Тому що вона послаблює позиції України як на міжнародній арені, так і всередині країни, і посилює позиції її ворогів та опонентів.
Для цього потрібні політична воля президента і виконання своїх обов'язків головою СБУ, керівником комітету з питань розвідки при президентові України і секретарем РНБО. Саме вони мають можливість, залучивши ресурси всіх спеціальних служб, розвідки та правоохоронних органів України, встановити істину і довести народові України та світовій спільності, що в нас є держава, яка цілком здатна захищатися, відповідати ударом на удар, карати за здійснені проти неї злочини, навіть якщо це роблять народні депутати чи президенти.
Записи розмов президентів, як правило, виконуються в ситуаційній кімнаті президентської адміністрації. Потім їх розшифровують, із їх змістом знайомлять відповідних посадовців для виконання доручень, що з'являються згідно з досягнутими домовленостями. При таких розмовах завжди є свідки: представники адміністрації президента, його служби безпеки, перекладачі. Ще на стадії запису розмов вони потенційно можуть бути скопійовані службою державної охорони, що відповідає за безпеку цього приміщення.
Обробка і зберігання таких записів може здійснюватися і в іншому місці, де також працюють перекладачі, співробітники адміністрації та охоронці.
Таких свідків достатньо, щоб розпочати фахове розслідування. Причому встановлення факту знищення подібних записів, навіть за наказом президента, є підставою для іншого розслідування, уже парламентського – із боку спеціальної слідчої комісії чи профільного комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Україна – не монархія, а демократична і правова держава, згідно зі ст. 1 її Конституції, тому навіть президент при виконанні своїх повноважень із питань зовнішньої політики має робити це винятково в рамках чинних законів і є підзвітний найвищому законодавчому органу країни.
Парламентський нагляд за діями президента – обов'язок Верховної Ради України. Наприклад, чи відповідають вимогам закону України "Про оборону" переговори президента з керівником країни-агресора про "економічне" співробітництво під час відбиття агресії, запровадження у країні "особливого стану" і загибелі тисяч патріотів на фронті.
Нагадаю також, що імпічмент чинному американському президентові був проголошений Палатою представників Конгресу США на підставі доповіді генеральному інспекторові ЦРУ від офіцера розвідки, який був відряджений до РНБ у ситуаційну кімнату Білого Дому і який відповідав за обробку та архівацію розмов президента із закордонними лідерами. У рапорті офіцер звернув увагу, що є спроби знищити частину запису, де президент, імовірно, перевищив свої повноваження, і це за законом може становити загрозу національним інтересам США.
До речі, ім'я цього офіцера, незважаючи на всі спроби президента, до цього часу не оприлюднене. І він перебуває під захистом закону США.
Оприлюднені плівки – це не жарт. Це черговий виклик і удар по національній безпеці України. Але це й нові підстави для зміцнення її державності.
Народний депутат, який їх оприлюднив, ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Але в разі їх правдивості це привід для ухвалення Верховною Радою нового закону про запровадження інституту генеральних інспекторів і офісу професійної етики стосовно всіх державних установ України на кшталт американського. А також для законодавчого врегулювання процесу документування, охорони і збереження всієї інформації, яка є підставою для ухвалення найвищими посадовцями і органами влади стратегічних рішень у державі.
Зокрема, будь-які свідчення перед парламентським комітетом, у тому числі на закритих слуханнях, слід прирівняти до надання показів під присягою для всіх громадян України: держслужбовців, представників спецслужб, розвідувальних і правоохоронних органів. Із відповідною кримінальною відповідальністю за неправдиві свідчення.
Ще у стародавньому Римі Сенека вказав, що найбільшим заохоченням до нових злочинів є їх безкарність.
Це удар не лише по конкретному політику, але й по інституту президентства в нашій країні, який має ознаки зовнішнього управління державою, непрозорого не тільки для пересічних громадян України, але й для її вищого законодавчого органу. Це додаткове знищення довіри до України, до її лідерів на міжнародній арені та черговий факт для недовіри українців до своєї влади.
Нарешті, це – тест для нашої чинної вищої політичної влади.
Якщо з'ясується, що вона неспроможна відреагувати на такий черговий удар і виклик національній безпеці України, то це стане демонстрацією того, що вона не вміє чи не бажає усувати подібні стратегічні проблеми. Але в цьому випадку вона сама стає частиною наявної проблеми.
Джерело: "Українська правда"
Опубліковано з особистого дозволу автора
