+1 Київ
Настрої під судом по Колмогорову (хоча, як на мене, то це суд над українською владою) не дуже.
Нардепи потрапили до залу суду, для частини зацікавлених організували велику залу, де можна було спостерігати за процесом по телевізору, але велика частина людей до приміщення не потрапила і залишилась на вулиці.
Оскільки особливої комунікації із залом засідання не було, то і без того невеселі настрої (кажуть, що комусь із нардепів перед початком засідання просто пообіцяли натовкти пику, якщо Колмогорова не звільнять) почали закипати.
Першим по носі отримав хтось, чиє ім'я мені невідоме, але якого голосно назвали "бірюковським волонтером". За несправедливе, з точки зору мітингуючих, оформлення статусу учасника бойових дій.
Про це, до речі, за результатом "процедури" було голосно заявлено на увесь двір. І я собі жваво уявив, як відбуваються суди Лінча.
Не вщухли емоції першої крові, як у двір нещасливо з'явився Зорян Шкіряк. Під нерадісні негостинні вигуки в тісному кільці пошановувачів обидва герої були змушені відступати. Уже після цього до активістів почали потроху підходити поліцейські і кілька нацгвардійців. І я вам так скажу, коли чи якщо в країні почнуть лінчувати, правоохоронці будуть намагатися охороняти громадський порядок під час цих акцій.
Справа Колмогорова – присуд системі, присуд верховному головнокомандувачу, який боїться оголосити воєнний стан і підставляє під кримінальні статті десятки тисяч військовослужбовців. Це елемент гібридної війни Росії проти нашої держави, адже саме росіянам потрібно, щоб український солдат стояв перед вибором – отримати 13 років ув'язнення за виконання обов'язків і постріл чи три роки ув'язнення за невиконання цього наказу.
Джерело: Bohdan Yaremenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
