На зустрічі із Зеленським Путін однозначно вимагатиме капітуляції в газовому спорі

"Нафтогаз" веде критично важливі переговори щодо контрактів на транзит газу з РФ, відбувається потужний тиск Кремля. Саме зараз, із 1 січня – найгостріший момент газової війни, яку Росія веде проти України. За цим стоять п'ять років війни в судах, сенсаційні історичні перемоги України й "Нафтогазу" над "Газпромом" і всією російською дипломатичною машиною, виграш $3 млрд у Стокгольмському арбітражі, інші судові рішення, які назавжди закривають "Газпрому" та його агентам повернення на український газовий ринок і забезпечують Україні суб'єктність та самостійність в енергетичній політиці, якої в нас не було ніколи.

І тепер Путін хоче обдурити й залякати президента Володимира Зеленського точно так само, як у 2005–2009 роках Путіну вдалося залякати й шантажувати президента Віктора Ющенка і прем'єр-міністерку Юлію Тимошенко. Тоді ми були набагато слабшими, і довелося поступитися, але сьогодні Україна сильна настільки, що може позбутися колоніальної залежності.

Грудень 2019-го – головна розв'язка, місяць, коли завершується контракт на транзит, і саме зараз російський газовий шантаж працює на максимальних обертах. Путін має намір обговорити газову проблему на зустрічі із президентом Зеленським 9 грудня – однозначно в обмін на звільнення українських заручників із російських в'язниць Путін вимагатиме багато, зокрема поступок і капітуляції в газовому спорі.

До речі, викликає здивування, навіщо міністр енергетики Андрій Оржель зробив заяву про конкурс на заміщення керівництва НАК "Нафтогаз". Жодної терміновості в цьому не було. Контракт завершується в лютому, зараз навіщо це обговорювати? Мені здавалося, що міністр, як відповідальний за формування енергетичної політики, має зараз всіма силами підтримувати керівництво "Нафтогазу" як частину нашої переговорної позиції. Інакше у РФ можуть виникнути ілюзії, що незалежну енергетичну політику можуть переглянути.

Міністр зобов'язаний говорити, що наші принципи в газових відносинах із РФ залишаться такими самими, незважаючи на будь-які кадрові зміни. Сподіваюся, політичні керівники задумаються про відповідальність за свої слова. Сьогодні політикам треба думати своєю головою, щоб не виникло враження, що твоєю головою думає хтось інший. Наприклад, ворог. Треба думати, щоб випадково не стати зрадником.

Джерело: Юрий Бутусов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора