Тактика оборони російських ПДВ: важкий шлях до звільнення Херсона.
Російська армія зміцнює оборону херсонського плацдарму й зосередила тут майже всі російські повітряно-десантні війська. Одночасно росіяни евакуюють усі окупаційні установи, знищили зв'язок, готуються до втечі з Херсона й відходу за Дніпро. Що відбувається в Херсоні та які перспективи звільнення?
1. Російські сили та значення Херсона.
Херсонський плацдарм обороняють найбоєздатніші сили російської армії. Командує угрупованням командувач повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Михайло Теплинський, йому підпорядкований у повному складі 22-й армійський корпус (генерал-майор Марзоєв). У складі російського угруповання зафіксовано батальйонні тактичні групи зі складу: 7-ї та 76-ї десантно-штурмових дивізій, 98-ї повітряно-десантної дивізії, 11-ї, 31-ї, 83-ї десантно-штурмових бригад, 45-ї бригади спецназу ПДВ, 90-ї танкової дивізії, 19-ї мотострілецької дивізії, 126-ї бригади берегової оборони, 810-ї бригади морської піхоти, 37-ї мотострілецької бригади, 10-ї бригади спецназу, оперативні частини Росгвардії. Тут зосереджено майже всі російські ПДВ: три з чотирьох дивізій і всі чотири бригади. Сюди постійно перекидають поповнення особового складу та бойової техніки. Російські війська зберігають управління, організацію, і не варто думати, що вони тікатимуть самі від легкого поштовху. Цю велику силу виб'є тільки ефективніша сила, вдаліша тактика.
2. Стратегія.
Серія поразок росіян в Україні зараз змінила плани ЗС РФ. Замість захоплення всієї України росіяни зараз змушені зосередитись на утриманні й захопленні Донбасу, на обороні наземного коридору до Криму через Запорізьку область. Командування Збройних сил України продовжує свій наступ, і вигідний плацдарм у Херсоні перетворився на ковадло. Системні удари по мостах через Дніпро звузили можливості постачання боєприпасів і забезпечення та обмежили маневр військ, що підвищило ефективність розвідки й поразки високоточною зброєю ЗСУ. Подавити українську артилерію і ракетні комплекси ЗС РФ не можуть. Оборона можлива, але за таких умов росіяни зазнають неприйнятних для себе втрат. Тепер командувач ЗС РФ в Україні Суровікін змушений під тиском української армії планувати здачу Херсона, бо бачить неспроможність своїх елітних військ захопити ініціативу у битві за Херсон. Щоб уберегтися від розгрому, росіяни планують розгорнути скорочену лінію оборони Дніпром. Тому що Херсон став пасткою, яка поглинає резерви й не дозволяє російській армії вирішити хоча б завдання мінімум у Запорізькій області та Донбасі.
3. Тактика.
Російські війська вибудували оборону, яка не є щільною, оскільки розосереджена і глибоко ешелонована, розгорнута вздовж посадок, спирається на маневр вогнем артилерії та авіації, застосування тактичних резервів із бронетехнікою. Мета росіян – не допустити швидких вривів і закріплення малих українських бойових груп. Посадки на Херсонщині рідкісні, добре проглядаються, проміжки між ними великі, 1,5–2 км. Перша лінія оборони – передова посадка, що займається невеликими силами піхоти без бронетехніки, які виконують функції розвідки і спостереження, цей рубеж проходить як перед посадкою, так і за посадкою.
Основні сили зосереджуються на другій та третій лініях посадок, там концентруються засоби розвідки, безпілотники, значна кількість протитанкових ракетних комплексів, для яких це оптимальні умови застосування. У глибині розташовуються також і тактичні резерви – малі бойові групи з танками і бронетехнікою. Противник намагається діяти приховано, розосереджено, для зменшення втрат від поразки нашою артилерією. Також на плацдармі зосереджено значні сили російської артилерії й засоби протиповітряної оборони для підтримки військ, застосовується авіація. Росіяни не тримають значними силами передній край, тому що мають резерви і другу лінію оборони. Тому атака маленькими групами на вузькому фронті, завдання здійснити рейд, без координації та взаємодії з артилерією, у розрахунку просунутися в щілини бойових порядків, може призвести до зупинки атаки у другій, максимум третій посадці. За цей час росіяни визначають місця проривів, піднімають безпілотники, починають коригувати вогонь артилерії, потім починають контратаки тактичних резервів з танками. Атаки малими групами на окремих ділянках й інфільтрація однієї піхоти в даному напрямку неефективні. Наступальні дії ефективні, коли ворог зазнає значних втрат, системно розвідуються і знищуються командні пункти, розрахунки ПТРК, артилерія підтримки, бронетехніка, тобто атаці має передувати розм'якшення оборони на значній площі. Інакше атака вимагає зовсім інших кількостей і якостей ударних угруповань.
4. Чи будуть росіяни втікати самі? Ні.
Російське командування робить усе можливе, щоб утримати Херсон якнайбільше часу. Однак якщо потужний тиск ЗСУ зберігатиметься або навіть посилиться за рахунок ефективнішого планування наступальних операцій, точного ураження кістяка й нервових вузлів російських ПДВ і 22-го корпусу, то російське командування розпочне відступ. ЗС РФ відкрито готуються до повторення "жесту доброї волі" на Зміїному. Ситуація дуже схожа на тактичний малюнок із битвою за острів, хоча масштаб, звичайно, в сотні разів більший. Під українськими ударами своє значення як наступальний плацдарм Херсон втратив, і відхід за Дніпро дозволить побудувати тут лінію оборони, виводячи у резерв війська ПДВ. Але вибити ворога можна за рахунок насамперед точного ефективного ракетно-артилерійського наступу.
5. Значення Херсона.
Здача Херсона означатиме нездатність Путіна перехопити ініціативу у війні навіть після проведення повномасштабної мобілізації. Це буде величезна стратегічна поразка Росії, і продемонструє перевагу та здатність України розгромити будь-яке потужне російське угруповання. Але битва ще не завершена, ворог щосили намагається відтермінувати, а за найменших шансів – уникнути поразки. Крапку в битві та у звільненні Херсона поставить українська армія, яка повністю володіє ініціативою в цій битві.
Джерело: Юрій Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора