Була в прокуратурі. Нарешті почалися хоч якісь зрушення у справі. Тепер вони готові зняти дані з вишок, щоб з'ясувати, хто і де був... Ми просили це зробити 2,5 роки тому, хотіли використати дані як докази невинуватості. Зробити це з Росії неможливо.
РНБО увела санкції проти слідчих і суддів. Вони не можуть в'їхати в Україну і тримати тут гроші. Бідолашки, адже у них мільйони в українських банках.
Політики на запитання, що роблять, щоб звільнити кримських заручників, говорять про військовополонених на Донбасі чи просто відмовчуються.
На прохання родичів (а заручників уже понад 40) створити відділ або хоча б виділити людину, яка займалася б тільки політв'язнями, відмовили.
Питання порушують на міжнародному рівні. Ходимо по колу.
Я відчуваю себе ідіоткою, пояснюючи на камеру, чому важливо писати листи, і відповідаючи на одні і ті самі запитання. Хотілося б, щоб відповіді були іншими, але відповіді одні і ті самі вже кілька років.
Пішов четвертий рік. Олег перестав сподіватися і думає, що вже ніколи не вийде.
Джерело: Наталья Каплан / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора