+10 Київ
Ще у 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію Україна – Євросоюз, у якій чітко визначила свої цілі та завдання на шляху до набуття статусу члена Європейського союзу. Тоді українці зробили свідомий вибір і вирішили стати на шлях євроінтеграції, що має стати одним із найважливіших кроків, який визначить майбутнє країни та її народу.
У червні минулого року ми отримали довгоочікуваний статус кандидата на членство в Європейському союзі. Українці десятиліттями чекали на це рішення, що стало першим кроком для вступу нашої держави до європейської родини. Щоб остаточно зафіксувати наш шлях до ЄС, ми на конституційному рівні передбачили, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.
Євроінтеграція – це довгий процес, який потребує від нас складних і важливих рішень, одним із яких є імплементація європейського законодавства. Саме тому за останні 15 років нами було підписано низку міжнародних договорів, направлених на розвиток євроінтеграційних процесів у країні.
Серед цих договорів окремо можна відзначити Договір про заснування Енергетичного співтовариства, який дав змогу створити правову й економічну базу для електроенергії та інших енергетичних продуктів, а також створив чіткі правила взаємодії між Україною і країнами – членами Енергетичного співтовариства. Ставши частиною цієї угоди, Україна погодилася на те, що норми Договору про заснування Енергетичного співтовариства мають превалюючу дію над нормами законодавства України.
За роки існування Євросоюзу європейські країни змогли створити таку судову систему, яка дає змогу державам, підприємствам і простим європейцям розраховувати на справедливість і неупереджене ставлення. Тому можна однозначно сказати, що імплементація європейських судових практик – це позитивне рішення.
На виконання договору Україна в липні 2019 року запустила нову модель ринку електроенергії. Вона базується на європейських правилах і мала на меті створення стабільно функціонуючого ринку електроенергії, який дозволить забезпечити потреби всіх споживачів, а виробникам дасть змогу прогнозовано продавати заздалегідь законтрактовані обсяги електрики. Також після синхронізації з європейською мережею операторів енергосистем ENTSO-E в березні 2022 року саме нова модель енергоринку дозволила Україні більш швидко розпочати синхронну роботу з ЄС.
Працюючи разом з Європою, ми отримали змогу імпортувати й експортувати електроенергію до країн – членів Енергетичного співтовариства. Експортно-імпортні операції – це дуже важливий інструмент для забезпечення стабільної роботи енергосистеми. Щоб забезпечити сталу роботу цього інструменту в Європі, передбачено, що на експортно-імпортні операції не покладається будь-яке мито, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів. Це зобов'язання Україна також узяла на себе.
Водночас під час прийняття деяких рішень суди можуть ігнорувати ці зобов'язання і ставити українське законодавство вище за європейське. Наприклад, Верховний Суд під час розгляду справи №910/14489/20 за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" проігнорував не тільки взяті Україною зобов'язання, а ще і свої власні висновки, які суд зробив лише рік тому у справі №910/9627/20. У справі №910/9627/20 Велика палата зробила висновок про те, що встановлена в Україні плата за послуги на передачу електричної енергії, яка застосовується до експортерів виключно через те, що електрична енергія перетинає кордон, є прямим порушенням узятих Україною міжнародних зобов'язань.
Варто підкреслити, що сталість правозастосовної практики Євросоюзу забезпечує правову визначеність і сприяє посиленню довіри людей до судової системи. Це відіграє дуже важливу роль у світлі перспектив України у членстві в Євросоюзі, а також для наближення українського законодавства до європейського.
Фактично Велика палата Верховного Суду відійшла від власних висновків, що, відповідно до діючого процесуального законодавства, може відбуватися у виключних випадках. Наприклад, таких як істотна зміна суспільних відносин. Проте за цей час не спостерігалося зміни відношення суспільства до імплементації європейського законодавства. Навпаки, Україна тільки посилює євроінтеграційні процеси.
Зараз навіть Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і оператор енергетичної системи НЕК "Укренерго" визнають, що тариф на передачу при здійсненні експорту суперечить міжнародним зобов'язанням України. Наразі вони ініціювали відповідні зміни в кодекс системи передачі.
Україна досягла неабияких успіхів у впровадженні нормативно-правової бази ЄС із 2014 року, але такий підхід суду до міжнародних зобов'язань України призводить до підриву принципу правової визначеності й формування недовіри суспільства до судової влади, у результаті чого головна мета здійснення судочинства буде скомпрометована. Очевидно, що в такому правовому середовищі, у якому окремі судді нівелюють основоположні принципи взаємодії між Україною та ЄС, не може йти мова про збільшення довіри з боку міжнародних партнерів і асоціювання України як повноцінного члена Європейського союзу.
Повноправне членство України в Євросоюзі дозволить покращити нашу співпрацю з європейськими країнами, укріпити економіку й загалом покращити життя наших громадян. Проте для цього ми маємо продовжувати й надалі переймати європейські практики, а що більш важливо – не треба ігнорувати вже діючі в Україні правила Євросоюзу. Ми маємо показати нашим західним партнерам рішучість і готовність до змін, щоб стати повноцінним членом європейської родини.
Джерело: "ГОРДОН"
