Щодо різкої заяви Зеленського.
Під час зустрічі із представниками медіа в Заліссі 7 червня оф-рекордс президент дав зрозуміти, що є якісь вагомі підстави сподіватися на звільнення наших полонених в осяжний час. Не беруся стверджувати, що йшлося тільки про моряків, Зеленський уникав усякої визначеності й дуже просив про це нічого не писати, щоб не зашкодити процесу переговорів. Відчувалося, що очікування надзвичайно високі.
З огляду на вчорашню обурену реакцію президента на демонстративні автономні дії МЗС, українські диво-дипломати накапостили справі визволення моряків.
Випереджаючи розповіді про те, що Зеленський нічого не розуміє в міжнародній політиці, нагадаю, що за цей напрям у нього відповідає Вадим Пристайко, у професіоналізмі якого ніхто не сумнівається – ні друзі, ні вороги.
Якщо справа має саме такий вигляд, а іншого пояснення у мене немає, то ми опинилися в ситуації, коли бажання одних показати іншим, що вони люблять Україну більше за неправильного президента, боляче б'є по Україні та по конкретних людях – полонених та їхніх близьких. І це свинство, хоч із якого боку подивитися.
Чи потрібно було виносити це все на публіку, причому в такій формі, питання інше і на тлі першого – узагалі 10-те.
Джерело: Леонид Швец / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора