+17 Київ
Ключове питання виграшу/програшу війни – це питання ціни. На жаль.
Свого часу Горбулін влучно сформулював думку, що треба зробити так, аби Росії було дуже дорого на нас нападати. Не дослівно цитую, але це і є рецепт миру.
До 2014 року ми цього не зробили, а навпаки, розвалили власну оборонну промисловість та майже знищили армію.
Зараз це робити вкрай важко.
Оскільки бліцкриг у росіян не вийшов і війна затягнулася, то тепер вони працюють на наше виснаження й максимальне здорожчання війни для нас і наших партнерів. Бо це не лише війна технологій, але насамперед ресурсів.
Росіяни готові витратити на це все і навіть більше. Вони готові нераціонально жертвувати людьми і грошима, і це видно неозброєним оком навіть по боях, які зараз відбуваються на сході й півдні.
Вони кинули чимало зусиль, щоб прорвати нашу оборону і рухатися вперед. Важкі бої зараз по всьому східному фронту. Ситуація гостра і постійно ускладнюється.
У них навіть є певні тактичні успіхи на деяких напрямках, бо якщо так гатити авіацією і артилерією, то це передбачувано. Але ціна цих тактичних успіхів, які динамічні і постійно змінюються, невиправдано висока для РФ.
До того ж вони руйнують нашу енергетичну інфраструктуру, щоб знекровити наші виробничі потужності і щоб відновлення генерації було для нас непомірно дорогим.
Росіяни самі несуть величезні втрати, але в них є ще що витрачати, тому їх це не зупиняє. Вони намагаються перемогти у битві ресурсів, яких у них від самого початку було більше.
І тут треба бути реалістами і розуміти, що західна допомога є запорукою нашого виживання, але це ще не все, що забезпечить повернення окупованих територій.
Чи можна перемогти у таких умовах? Ми повинні довести, що так.
Ресурсів більше, ніж у росіян, у нас не буде. Тому треба мінімізувати різницю і компенсувати її професійністю, грамотними рішеннями, ефективним та раціональним використанням озброєння і військової техніки.
Джерело: Ганна Маляр / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
