Війна не буває без втрат.
Найстрашніші, але неминучі втрати – це люди. І, на жаль, ще не створили військової техніки, яку неможливо знищити.
Але нинішні війни відбуваються у двох вимірах – реальному та інформаційному. В інформаційному бої не менш запеклі. І в них теж є певні задачі, правила й закони.
Приміром, будь-яка сторона збройного конфлікту прагне показати втрати противника і засекречує свої втрати під час активної фази бойових дій.
Чому? Бо чим більше відкрито інформації про противника, тим простіше прорахувати його спроможності та плани.
Окрім розвідки, а в росіян вона зараз дуже ускладнена на нашій території, є ще способи витягування потрібної інформації через вкидання в інфопростір провокацій.
Таким чином можна змусити іншу сторону видати якомога більше інформації про себе. Приміром, через спонукання до виправдань та спростувань.
Для цього закидаються дуже завищені цифри, очікуючи, що ми, обурюючись, почнемо спростовувати і видамо якісь дані чи опосередковані орієнтири на них.
Або, скажімо, закидається інформація про зникнення головкома чи інших командувачів: в очікуванні коментарів та спростувань із демонстрацією на фото та відео локацій – де ж вони насправді.
Тому треба розуміти, що ми інформацією теж воюємо, як і ворог.
Джерело: Ганна Маляр / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора