+13 Київ
Ви, мабуть, уже бачили й читали про цей нещодавній випадок у Києві. Пішохід зробив слушне зауваження водієві, а той у відповідь його вбив і втік із місця вчинення злочину.
Водій таксі 1992 року народження, громадянин Азербайджану (громадянство зазначаю, адже це має значення. Якщо він покине територію України, то нам його не видасть країна громадянства. Таких випадків чимало).
Пишу про це, щоб долучитися до широкого оприлюднення цієї історії, аби не спустили розслідування на гальма й не виявилось, що водій хворий на якусь страшну недугу, яка заважала йому думати й тримати себе в руках, – бо такі випадки в нас є.
Так ось, у цьому злочині, окрім жорстокості й цинізму вбивці (це моє оцінне судження, я так вважаю, навіть якщо він купить слідство й суд та виявиться "невинуватим"), відкрилися ще дві цікаві проблеми.
1. Це був водій таксі. Як на мене, такі водії таксі небезпечні не лише для пішоходів, але й для пасажирів і взагалі для безпеки дорожнього руху. І ось тут постає питання відповідальності служби таксі. 90% із них ні за що не відповідає, бо формально вони лише надають інформаційні послуги – водію й пасажиру. Це дозволяє робити наше діряве законодавство й корупція. Я розумію, що для змін у законах треба більше трупів від рук водіїв таксі, але вже зараз хочу зауважити, що ринок таксі треба унормувати в інтересах безпеки пасажирів.
Я вважаю, що служба таксі повинна нести відповідальність за водіїв, із якими співпрацює.
Шкода, що не назвали служби таксі, на яку цей злочинець працював. Така злочинна толерантність породжує нове коло порушень і смертей.
2. Друга проблема, яка відкрилася в цій історії, – жінки, які обирають і захищають агресорів. Дружина цього водія виправдовувала його в суді тим, що він раніше був добрий – і тут раптом бац. Ну, це вона може розказати комусь, але не фахівцям, які працюють з агресорами та злочинцями, що застосовують насильство. Звісно, що не раптом і не вперше людину охоплює такий напад агресії. Я таких історій знаю тисячі, коли жінка захищає покидька, із яким жила й ще потім роками чекає на нього з колонії. Буквально на днях із такою "захисницею" спілкувалася, він повернувся з ув'язнення й ще скалічив двох їхніх дітей.
Просто завжди цікаво: ці жінки щиро не усвідомлюють, що можуть бути наступною жертвою? Щиро вірять, що це він інших б'є, а вона обрана – її це омине?
Дорогі жінки, це не так. Не треба жити з чоловіком, який б'є та вбиває інших людей, бо наступною жертвою будете ви й ваші діти.
Джерело: Анна Маляр / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
