0 Київ
Хроніки пітьми. На районі знову став модним кеш, бо термінали такі графіки не тягнуть.
Цього разу психологічно ситуація дається важче, хоча здавалося б – навіть не мерзнемо. Можливо, через усвідомлення перспектив.
Коли хочеться нити, згадую березень 2022-го й питання "де б купити пожерти?" Потім – літню бензинову кризу й черги на заправки. Потім – 12 °С у спальні минулої зими. Одразу стає легше.
У дитинстві вечори відключень були моїми улюбленими – бо то були сімейні затишні вечори при свічках, із філософськими розмовами на кухні й обнімашками. Але вони, звичайно, не кожен день були, тут значна різниця.
У мене як у людини, що живе сама, багато не пере й узагалі не готує, реальних незручностей усього три. Дві ранкові – кава й фен, і одна вечірня – інтернет. Для їх усунення планую купити пару ящиків колд брю (порадьте смачний), потужний ліхтар, щоб читати книжки замість соцмереж, і підстригтися ще коротше.
Є несподіваний бенефіт – мене тепер чисто фізично не можуть смикати вечорами по роботі. "Алло, алло, нічого не чутно, у мене відключення, наберу через сім годин".
У темряві ще краще видно, що вони падлюки.
Джерело: Maria Popova / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
