Чесно сказати, Арестовичем не цікавлюся, у мене вистачає клопоту. Але коли питають – відповідаю.
Зараз я бачу повне обнулення Арестовича з урахуванням ставки, яку він зробив, – це тиск на українську владу.
Побіжно повз мене пролітало: "Нумо чотири області зараз віддамо, інакше потім доведеться віддавати більше".
Звідки такі наративи? Звідки цей голос лунає?
Я не те щоб там "за" чи "проти". Це справа внутрішньоукраїнська.
А от щодо Росії – Арестович нічого не розуміє і не знає. Ні Росію, ні російську владу. Це людина-дилетант, яка не має глибоких знань про суть російської влади та її новітньої історії.
З усього того, що він говорив, прогнозував, закликав, – нічого не відбулося.
Цілковите банкрутство. Двозначно віщає: "А я тут багато чого знаю. А я тут десь "прошарений тип". Мене тут допустили в кабінети. Я от з Америки повернуся..."
Ніде він не допущений. Ніхто з ним не спілкується. Жодного впливу він не має. Просто ні.
Яке на нього чекає майбутнє? Воно зараз окреслене рішеннями РНБО.
Далі буде тільки гірше. Людина, що вилетіла в цю воронку, – і летітиме в ній. Нічого доброго не буде.
Тому що ти увійшов у суперечність. Війна і помилки, і здобутки збільшує, робить величезними. І ти якийсь момент уже не зможеш відіграти назад.
Він якось раніше перестрибував: "а я це пожартував", "а це сказав не так", "а це я хотів мобілізувати українців своєю позицією".
Ні, ні, ні. Тут висувають уже інший рахунок.
І перший дзвіночок – це санкції. Дзвінок перед кримінальною справою і переслідуванням.
Тобто він іде по межі. На жаль.
Мені щиро шкода, що так сталося. Мені гірко на це дивитися, тому що півтора року ми вели разом ефіри. І справді, роль Арестовича і психологічного, і політичного заспокоєння українців була на старті війни значуща.
Він із нею справлявся. І ось так розтратити свій авторитет і ресурс – ну, це треба примудритися.
Людина продемонструвала, як усе перетворити на нуль.
Це сумно.
Джерело: "В гостях у Гордона"