Ніч, яка не закінчується. Усю ніч у Києві вили сирени. Вісім годин поспіль. І вони досі виють.
Люди бігли в укриття. Вони бояться за своїх дітей, своїх батьків, своїх друзів. Я теж боюся.
Це була одна з тих ночей, коли дипломат стає просто людиною – людиною, якій страшно.
Минулої ночі Росія знову атакувала Україну: 426 дронів, п'ять ракет "Кинджал", 19 крилатих ракет. Незважаючи на те, що більшість перехопили, наслідки реальні.
У Києві загинула одна людина. Інші дістали поранення. Сильно пошкоджені житлові будинки, супермаркет і людна станція метро.
У Харкові загорівся цивільний об'єкт. В Івано-Франківську постраждало четверо людей, пошкоджено інфраструктуру.
Зовні світ спить. Або збирається в літню відпустку.
Два тижні тому я провела кілька днів біля озера. І не могла заснути. Тиша здавалася надто незнайомою.
Тут, у Києві, тиша вночі – розкіш.
Ця війна триває надто довго. Вона вбиває вдень і вночі. Б'є по містах, де живуть діти, старі, сім'ї.
Після цієї ночі мені страшно – я визнаю це. Моїй команді страшно. Але ми знаємо, що Україна ніколи не здасться. Вона й далі чинитиме опір.
І світ не має забувати: мир – не даність. За мир треба боротися. І сьогодні Україна бореться – і платить – за мир у всьому світі.
Джерело: Katarina Mathernova / Facebook